Калим і придане: скільки платять за наречену і нареченого і як ці традиції створюють проблеми в Центральній Азії
За що платять батьки нареченої та нареченого в Таджикистані, Узбекистані, Киргизстані та Казахстані і як ці весільні традиції впливають на стосунки в сім’ї, кредитну історію і наступні покоління.
«Свекруха називала мене убогої, погано відгукувалася про моїх батьків і питала, куди я витратила всі гроші, які вони мені принесли в якості приданого», – це історія Азізи з Душанбе, і вона не унікальна. Придане, яке батьки нареченої дають дочки, а також калим (плата за наречену) з боку нареченого залишаються невід’ємною традицією в країнах Центральної Азії. А нерідко – ще й джерелом сімейних проблем, пише «Сьогодні».
Заміж Азіза вийшла рік тому, коли їй було 20 років. Родичі чоловіка як калиму принесли $2 тисячі. Батько Азізи – військовий, мати – викладачка. Щоб зібрати придане і зіграти весілля, вони взяли в банку кредит на $3 тисячі. Батьки купили побутову техніку, ювелірні вироби, курпачи (розшиті національними візерунками матраци), ковдри та подушки, облаштували спальню в домі нареченого і вибрали подарунки родині майбутнього чоловіка.
«На перший день після весілля свекруха і сестри чоловіка зайшли до мене в кімнату і почали перевіряти все, що я з собою привезла. Моя присутність їх нітрохи не бентежило: вони чіпали руками меблі, відкривали коробки, перевіряли посуд. Свекруха запитала, чому моя сім’я не купила конфорочних піч. Я сказала, що грошей не вистачило і що вона в будинку все одно є. Після цього почалися щоденні закиди», – згадує Азіза.
«Я розповіла про це батькам. Щоб мене більше не мучили, тато купив конфорочних піч і привіз. Але і після цього нічого не змінилося, докори тривають і донині. Чоловік ніяк не захищає, каже, сама винна, треба було відразу купити, так як вони принесли в якості калиму велику суму», – продовжує вона.
Азіза вийшла заміж ще студенткою: «Коли його батьки прийшли до нас свататися, моя сім’я їм про це сказала, вони відповіли, що не проти мого навчання в університеті. Але через два тижні чоловік почав зі мною лаятися, щоб я покинула навчання. Я відмовилася, так як це був мій останній рік».
За її словами, під час сватання майбутня свекруха сказала, що у нього є вища освіта. «Але пізніше я дізналася, що вона нам збрехала. Після школи він поїхав на заробітки в Росію і так нікуди і не надійшов. Якби мої батьки знали, що він ніде не вчився, вони б ніколи не видали мене за нього. Але вже пізно. Зараз я на сьомому місяці вагітності. Піти від них я не можу, так як потім про мене всі будуть говорити погано, і другий раз я вже не зможу вийти заміж з дитиною на руках».
- Що таке кровна помста на Північному Кавказі? Як таке можливо в XXI столітті?
ЦІНА НАРЕЧЕНОЇ
У Таджикистані придане нареченої починають збирати, коли дівчинка ще вчиться в школі. Наречений у свою чергу повинен заплатити калим родичам дівчини. Ці традиції збереглися в основному в сільській місцевості та на півдні країни.
Раніше в північній і східній частині країни приносили нареченій сарупо – комплекти одягу та взуття. Ця традиція в деяких регіонах дотримуються і зараз. Але тепер часто замість предметів гардероба пропонують гроші – як правило, від $1 до $3 тисяч.
Сім’я нареченої на купівлю приданого витрачає близько $5 тисяч: потрібно придбати побутову техніку, меблі, килими, скриня з різними тканинами, сукні, кілька пар взуття, ювелірні вироби, керамічний посуд та постільна білизна. Також сім’я нареченої зобов’язана облаштувати спальню молодят в будинку майбутнього чоловіка: купити тумбочки, комод, шафа, килим і повісити штори. Є ще умова: все повинно бути новим і поєднуватися один з одним. Для цього батьки дівчат часто беруть кредити. Відсутність приданого або недорогі подарунки можуть стати причиною скандалів – невістку за «скупість» рідних буде дорікати свекруха.
«НЕ ТАКИЙ ДРУЖИНИ Я ХОТІЛА СИНОВІ»
У Зебо троє синів. Ні у одного з них немає вищої освіти. На свої весілля вони збирали гроші, працюючи в Росії.
Для молодшого сина, Далера, Зебо вибрала наречену з сільської місцевості. Він повернувся в Душанбе з Росії цього літа і відразу одружився. Вперше майбутню дружину Далер побачив під час никаха (ісламського весільного обряду). Як калиму родина віддала батькам нареченої 15 тисяч сомоні (близько $1500).
«Так як сім’я дівчини була бідною, ми їм сказали, що облаштовувати спальню не треба: нехай куплять одяг, курпачи, домашню начиння, килими, побутову техніку та все інше для себе», – розповідає Зебо.
«Але вона приїхала зовсім без нічого. Купила для себе одяг, пару курпачей, подушки, один килим, посуд і скриня. З побутової техніки була плитка, духовка і все. Вона навіть пральну машину не привезла з собою. Хоча ми віддали калим $1500. Для сільської місцевості це чималі гроші», – обурюється вона.
«Я відразу зателефонувала її матері і висловилася. Вона сказала, що грошей у них немає, ми з нею посварилися. Не такої дружини я хотіла своєму синові», – скаржиться Зебо.
«СВЕКРУХА ЗАВЖДИ МУЧИЛА НЕВІСТКУ»
Робия і її майбутній чоловік почали зустрічатися ще студентами, через рік вирішили одружитися. Батьки домовилися про невеликий за мірками Душанбе придане – $1500. Сім’ї вирішили, що за ці гроші наречена повинна придбати собі одяг і побутову техніку, але кімнату в будинку чоловіка обставляти не буде.
«Так запропонували батьки чоловіка. Вони сказали, що до весілля будинок повністю відремонтують і облаштують нашу кімнату. Моя родина погодилася. На ці гроші ми купили побутову техніку, якусь частину матеріалів, щоб зшити національні сукні, і витратили на якісь дрібні витрати, решта мої батьки купили за свої гроші», – розповідає Робия.
«Ми зіграли весілля, я приїхала до них додому. Заходжу в нашу кімнату, а вони там нічого не облаштували. Моя мама підійшла до його батьків і підняла це питання, але його мати у відповідь сказала, що це наші обов’язки, що кімнату повинні були облаштувати мої батьки», – говорить вона.
«При кожному зручному випадку його родичі намагалися мене зачепити із-за того, що я привезла з собою мало речей для дому. Це помітив чоловік і всіх вилаяв», – згадує Робия.
За її словами, відносини з родичами чоловіка у неї не складаються: «Зі свекрухою не дуже добре ладнаємо. Вона мене намагається зачепити і нагадує при кожному випадку, що я прийшла до них додому з порожніми руками. Чоловік знає про знущання, просить ще трохи потерпіти, поки ми переїдемо на знімну квартиру».
«Я не злюся на сім’ю чоловіка. У нас завжди так було прийнято: свекруха завжди мучила невістку. Наші бабусі терпіли, мами теж, але нове покоління вже інше. Дівчата починають розуміти, що терпіти знущання – це нерозумно. Якби я не любила чоловіка, то давно б пішла».
- Кровна помста в Україні. Хіба не ця традиція жива і понині?
«ДУМАВ, ПРИНЕСУТЬ ТУРЕЦЬКУ ОДЕЖУ, АЛЕ ВОНИ ПОМЕЛОЧИЛИСЬ»
Схожі традиції дотримуються і в Узбекистані. Там сім’я нареченої в якості приданого повинна купити одяг майбутньому чоловікові і його родичам.
Рік тому в соцмережах обговорювали випадок в Навої, коли наречений покинув наречену з-за того, що йому не сподобалася одяг, подарована її родичами.
«Моїм друзям на сарпо (придане – НВ) приносили турецьку одежу. Я думав, мені теж так зроблять, тому що у неї забезпечена родина. Але вони помелочились і принесли незрозумілі речі – узбецький трикотаж з Гиждувана», – розповів наречений на відео, яке показав узбецький державний телеканал «Ешлар».
Гостинці, принесені стороною нареченого на сватання, Узбекистан
«МАТИ НЕ КУПИЛА ПИЛОСОС, СВЕКРУХА ВЛАШТУВАЛА СКАНДАЛ»
Проблеми в сім’ї Наргизы почалися побутової техніки. «Моя мати не купила пилосос, тому свекруха влаштувала скандал. Я їй теж грубувато відповіла. Після цього вона сказала чоловікові: «Відвези її додому, вона нам не потрібна».
Зараз Наргизе 23 роки. Вони з донькою живуть у будинку батьків у Ташкенті. Чоловік, за якого дівчину примусово видали заміж у 19 років, покинув її вагітною.
«Коли батьки нареченого приходили знайомитися, то пообіцяли місяць і зірки, тому моя мати сказала, що ти вийдеш за нього. Мені чоловік був противний. Я намагалася уникати близькості, але він мене ґвалтував», – згадує Наргиза.
«Коли все розпочалося, я була вагітна. Народила вже без чоловіка. Після того, як чоловік мене покинув, він по шаріату взяв іншу жінку. Розлучення мені не дає. Про дитину не намагається дізнатися, ніяких аліментів», – розповідає вона.
Наргиза працює медсестрою в дитячій лікарні. Вона закінчила коледж і хотіла поступати в інститут: «Але після заміжжя плани накрились. У мене немає вищої освіти, зарплата – $50, на яку потрібно утримувати дитину і допомагати батькам».
СПОЧАТКУ ГРОШІ, ПОТІМ – СВАТАННЯ
В Киргизії і Казахстані мінімальною сумою калиму зараз вважається $1000. Придане нареченої має бути пропорційно цій сумі або більше. Про суму калиму сім’ї домовляються заздалегідь, і тільки після цього родичі нареченого їдуть свататися в будинок нареченої.
Підготовка приданого починається відразу ж після сватання. Раніше мати нареченої влаштовувала чаювання, на яке її родички приносили речі для приданого. Зараз батьки нареченої або сама наречена може зібрати собі посаг. Воно може бути самим різним, але стандартний набір включає в себе: спальний гарнітур, посуд, побутову техніку, одяг і прикраси.
- Порноместь по-русски
«БІЙКА ЗА ПРИДАНЕ»
Зараз Бакыту 36 років, він одружений і живе в Киргизстані. Його перша весілля не відбулася – сім’ї посварилися через калиму і приданого.
«Мені було 22 роки, їй – 18. Я був закоханий, та й вона не мала кар’єрних планів. Вона була єдина дочка з багатої родини. Я – одним з чотирьох синів батьків-мігрантів», – розповідає Бакит.
«Мої батьки приїхали з Росії і були готові дати $3 тисячі калиму, але її сім’я зажадала $10 тисяч. Сказали, що її придане коштує як мінімум $10 тисяч, що там найдорожча посуд, діаманти і автомобіль», – продовжує Бакит.
За його словами, батько почав відговорювати від весілля, але він наполіг: «Всі родичі допомогли з калимом, і ми з труднощами зібрали $10 тисяч».
«До того моменту ми з нареченою вже багато раз пересварилися. Я ненавидів її батьків, але самий пекло почалося, коли прийшов придане, як повели себе мої батьки. Вони почали оцінювати холодильник і кондиціонер, шафа і навіть одяг для неї. Потім вони вирішили, що сума всього цього точно не перевищить $10 тисяч і що вони переплатили калим».
Наречена Бакіта пішла до своїх батьків: «А на наступний день вони приїхали і почали завантажувати її придане. Потім її дядько запитав, забрав я її невинність. Зрозуміло, ми спали. Тоді він заявив, що придане вони заберуть, але калим не повернуть, оскільки я відняв у її «чистоту». У цей момент моя рідня почала бійку за придане, раз не повернуть калим – не віддамо».
«Це було для мене сюрреалістично. Я дивився на свою наречену і розумів, що не зможу з нею бути, те ж саме я бачив і в її очах», – згадує він.
«ПРИДАНОГО МЕНІ НЕ ТРЕБА»
Коли кыргызка Жылдыз виходила заміж за британця, її сім’я зажадала $20 тисяч калиму. «Я була в шоці. Мій чоловік не з багатої сім’ї, його мати померла, коли йому було десять, батько ростив один його і сестру. У них немає золотих люстр і п’яти машин, як у моїх батьків», – каже вона.
Жылдыз тоді було 30 років. Вона жила і працювала у Великобританії, де закінчила магістратуру. Коли наречені приїхали в Бішкек, зібралася вся її рідня: «Всіх, звичайно, дуже бентежило те, що я виходжу заміж в 30 років. Всі висловлювали подяку моєму партнерові, що «бере мене такий несвіжої».
«Напруженість досягла піку, коли мій батько порадив своїй сестрі не відправляти доньку, яка виграла стипендію, у Німеччину. Сказав, щоб вона краще видала дочку заміж, щоб та народила і була щаслива. Я пішла з цього зібрання. Мені передали, що родичі вирішили зібрати мені придане – хтось купить холодильник, хтось мікрохвильовку, але умова: мій наречений повинен дати калим як мінімум $20 тисяч», – згадує Жылдыз.
«Я розповіла все своєму партнеру. Він сказав, що у нього є ці гроші, і він дасть, якщо це мене не принизить. Він поклав $30 тисяч, я додала свої $50 тисяч з особистих заощаджень на квартиру», – говорить вона.
Гроші батькові Жылдыз передали з листом: «Ви ніколи не думали, чому ваші сини поспішали одружуватись, а дочки – ні? Подивіться тоді, хто з ваших шести сестер і маминих трьох, включаючи її, щасливі? Хіба ви не змінювали їй, хіба дід не зраджував бабусі, хіба дядька не били за нас і без нас своїх дружин? А тепер подивіться на чоловіків, почніть з дідусів і дядьків – вгодовані, закохані у свої професії, нагодовані дружинами, йдуть сексуально задовольнятися до інших жінок, які теж сподіваються на їх увагу та любов. Ви можете говорити що завгодно, навіть радою поламати життя дівчинці, яка три роки вчила німецьку, щоб поїхати вчитися, просто тому що ви – старший брат її матері, чоловік, мудрець. Це не освіта відштовхує нас від заміжжя, освіта просто дало нам можливості. Ось гроші, сподіваюся, вам за мене не буде соромно. Приданого мені не треба, мікрохвильова піч та холодильник у нас є».
«Перед весіллям бабуся подарувала мені свою скриню, мати й тітки поклали туди свої старі національні прикраси, дружина мого дядька пошила мені національне плаття, інша бабуся зв’язала светри нам з чоловіком. Це було найкраще придане, більше, ніж я хотіла і чекала», – говорить Жылдыз.
«ДОЧКУ ЗАБРАЛИ, А ПРИДАНЕ ЧОЛОВІК НЕ ХОТІВ ВІДДАВАТИ»
Дочка Арката з Казахстану викрали, коли їй було 17 років. «Ми поїхали до нареченого – виявилося, що він на десять років її старше, але хороша сім’я, батьки – лікарі, сім’я небідна, і донька, виявляється, його знала. Вона не хотіла залишатися, але моя дружина наполягла, мовляв, ганьба буде, і взагалі навіщо тоді ходила на побачення, раз заміж не збиралася».
Незважаючи на викрадення, сім’я дівчини зібрала їй придане. «Раніше в придане давали тільки самовар, скриня і килим, але зараз це вся побутова техніка, діамантовий набір, посуд і одяг. Ми взяли кредит у банку. Нам це обійшлося в кілька тисяч доларів. Вони (сім’я нареченого – НВ) зробили «добу акы» – подарунок за молоко матері – $1000 і покрили витрати на весілля. Кредит ми витратили ще і на подарунки його рідні», – розповідає Аркат.
«Через рік ми дізналися, що чоловік б’є нашу дочку, і у неї був викидень через побиття. Ми запропонували її забрати, але вона вирішила залишитися. А ще через рік він захотів собі другу дружину, і привів її знайомити додому з нашою дочкою. Ми її забрали. А придане забирали пару місяців. Її чоловік не хотів його віддавати. З спальні, де він жив з іншою жінкою, ми забирали речі нашої дочки», – говорить він.
Імена деяких героїнь змінені на їх прохання
Автори: Зебо Назарова, Аліна Жетигенова, Тетяна Ярмощук; «Теперішній Час»
Події та кримінал