Україна має спроможності для контрольованого експорту озброєння – РНБО
Україна має спроможності для контрольованого експорту озброєння – РНБО
07.11.2025 13:19
Укрінформ
Український оборонно-промисловий комплекс сьогодні має спроможність близько 35 млрд дол. на рік, і у 2026 році очікується його зростання. Водночас наразі фінансування покриває максимум половину реального виробничого потенціалу української оборонної галузі.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це ішлося на зустрічі секретаря РНБО Рустема Умєрова і радника Президента зі стратегічних питань Олександра Камишіна з журналістами, присвяченій відновленню Україною експорту озброєнь.
«Український оборонно-промисловий комплекс сьогодні має спроможність близько 35 млрд дол. на рік. При цьому фінансування покриває максимум половину реального виробничого потенціалу української оборонки. А на 2026 рік лише далекобійні спроможності оцінюються у понад 35 млрд дол. Вся ж галузь може сягнути 60 млрд дол.», – повідомив Камишін.
За його словами, у 2026-му очікується подальше зростання обсягів. Такий обсяг коштів Україна не зможе зібрати ані з бюджету, ані за рахунок допомоги партнерів, тож частина виробництва працюватиме на контрольований експорт до дружніх країн, що стане інструментом самофінансування.
За словами учасників зустрічі, це дозволить зберегти виробничі темпи, робочі місця та залучити валютну виручку у сектор оборони.
Відповідаючи на запитання, яка номенклатура першочергово цікавить міжнародних партнерів, котрі готові закуповувати в України озброєння, Камишін повідомив, що на експорт підуть передусім українські безпілотні системи – повітряні, наземні та морські.
За словами Умєрова, для цього, в тому числі, створюються спільні проєкти за «данською моделлю», Build in Ukraine, Build with Ukraine. Це означає, що партнери інвестують у виробництво зброї в Україні або у спільні виробничі потужності на своїй території.
Секретар РНБО наголосив, що надлишкові спроможності не повинні простоювати: частина продукції має йти на фронт, частина – на експорт. Отримані мита та податки стануть ресурсом для нових контрактів на користь Сил безпеки та оборони.
Така модель дозволяє одночасно озброювати Сили оборони та розвивати економіку оборони, відзначили учасники зустрічі.
Як наголосили учасники зустрічі, це новий етап – від виробництва «для себе» до контрольованого продажу партнерам, щоб залучати кошти у власну оборонку. Процедура залишається простою і прозорою: якщо компанія підпадає під визначені критерії допуску до експорту та має надлишкові виробничі спроможності, не затребувані Силами безпеки та оборони, то вона може подати заявку на експорт до Державної служби експортного контролю (ДСЕК). Протягом 90 днів ДСЕК верифікує усі дані та надає дозвіл.
Відповідаючи на питання, хто визначає «надлишок» експортного озброєння, учасники пояснили, що ДСЕК робить міжвідомчий запит, Міноборони консолідує потреби, а рішення/рекомендації ухвалюються колегіально на засіданні Міжвідомчої комісії військово-технічного співробітництва із залученням усіх Сил безпеки та оборони.
Також під час зустрічі учасники наголосили, що приватним виробникам не обов’язково йти через держспецекспортерів: виробник може скористатися послугами держспецекспортера, приватного спецекспортера – або отримати власні повноваження: як резидент Defenсe City (за 7–12 днів) або окремим рішенням КМУ по конкретному виробнику (до року).
Дозвіл на експорт видається після погодження з Державною службою експортного контролю та Міжвідомчою комісією при РНБО. Це забезпечує подвійний рівень контролю – технічний і безпековий.
Читайте також: Перші контракти на експорт зброї з України очікуються не раніше другої половини 2026 року – Умєров
Секретар РНБО наголосив, що держава зберігає повний контроль за кінцевим користувачем зброї.
«РНБО формує та оновлює вичерпний перелік країн, до яких дозволено експортувати українську зброю. Перші, хто увійде до переліку, це країни, з якими Україна підписала безпекові угоди. В подальшому жодна одиниця продукції не може бути перепродана без відома України – діє післяекспортний контроль, у тому числі із залученням розвідки», – зазначив Умєров.
Також посадовці запевнили, що пріоритетом у будь-якому разі залишається фронт. «Якщо Збройним Силам терміново потрібна ця зброя, дозвіл на експорт може бути зупинений або скасований. Безпека і потреби війська завжди важливіші за будь-які експортні контракти», – зазначив Умєров.
Як повідомляв Укрінформ, на початку жовтня українська делегація у США обговорила з посадовцями Пентагону, Конгресу та військовими можливість продажу частини українських дронів, а також їх спільну модернізацію і розробку нових платформ.
Фото: Сергій Гудак