Україна працює над врегулюванням відносин із Південною Кореєю закритими дипломатичними каналами – речник МЗС

Корейська сторона, як зазначив Тихий, активно зверталася до України різними каналами щодо передачі північнокорейських військовополонених, оскільки Конституція Республіки Корея визначає весь півострів територією держави. Україна здійснила низку заходів для передачі двох військовополонених на підставі їхнього письмового волевиявлення та враховуючи високий рівень двосторонніх відносин.

«Ми вважаємо, що причиною обміну критичними публічними заявами стала різниця у трактуванні домовленостей щодо режимів конфіденційності. З моменту початку обміну критичними коментарями, які усі бачили, ще раз повторюся, триває непублічна дипломатична робота закритими каналами задля того, щоб ситуація була вичерпана», – сказав Тихий.

Коментуючи заяву, що Україна нібито вибачилася перед Кореєю, речник МЗС нагадав, що міністр Андрій Сибіга у своїх повідомленнях до корейського колеги зазначав, що йому прикро, що ситуація зайшла у стадію обміну критичними коментарями.

Україна також озвучувала корейській стороні факт експорту пального до Росії в межах закритого дипломатичного спілкування, посилаючись на інформацію в пресі та на власні дані про цю діяльність.

Читайте також: Південна Корея відмовила Україні у постачанні зброї – ЗМІ

«Цей факт і ці факти були озвучені корейській стороні, знову ж таки в межах дипломатичного спілкування напряму з запитом на пояснення, що це за діяльність, чому вона відбувалась», – підкреслив речник.

Як повідомлялося, Південна Корея постачала Росії пальне на танкерах, три з яких перебувають під санкціями Великої Британії та ЄС, на тлі спроб Москви компенсувати дефіцит пального через перебої в роботі НПЗ.

25 вересня радник Президента України з комунікацій Дмитро Литвин написав у Фейсбуці, що домовленості про нерозголошення не було і що неправильно було б приховувати, куди потрапляють полонені. В Офісі Президента на запит агентства Yonhap пояснили, що Київ оприлюднив лише сам факт передачі, не розкриваючи подробиць цього процесу.

2 жовтня президент Південної Кореї Лі Чже Мьон пригрозив вжити додаткових заходів проти України, якщо Київ не визнає існування угоди про конфіденційність щодо передачі Сеулу двох північнокорейських військовополонених та не вибачиться.

Події та кримінал