В Україні оновили державні стандарти середньої освіти: що зміниться для шкіл

Зокрема, з огляду на те, що з 1 вересня 2027 року в Україні розпочнеться впровадження профільної середньої освіти, затверджено, що учні, які розпочали навчання до запровадження Нової української школи, зможуть продовжувати його за Державним стандартом 2011 року.

Крім того, закріплено українознавчий компонент для дітей за кордоном і на ТОТ. До державних стандартів початкової, базової та профільної середньої освіти додано окремі базові навчальні плани для класів і груп з українознавчим компонентом.

У МОН наголосили, що це рішення закріплює на державному рівні можливість навчатися за програмами з українознавчими предметами для дітей, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованій території України. Такі програми допомагають дітям зберігати зв’язок з українською системою освіти та водночас уникати надмірного навантаження через одночасне навчання за двома повними програмами.

Водночас у Державному стандарті базової середньої освіти збільшено кількість годин на вивчення історії та громадянської освіти у 7–9 класах. Упродовж цього циклу навчання сумарну кількість годин на предмети громадянської та історичної освітньої галузі в базовому навчальному плані збільшено на дві години.

Рішенням уряду також термінологію Державного стандарту базової середньої освіти приведено у відповідність до сучасного законодавства у сферах інклюзивної освіти та безбар’єрності. Зокрема, оновлено термінологію, яка стосується учнів з особливими освітніми потребами.

Читайте також: МОН подовжило строки вступної кампанії в аспірантуру

У МОН пояснили, що акцент зміщується з опису медичного діагнозу дитини на визначення функціональних труднощів, з якими вона стикається під час навчання, а також необхідного рівня підтримки. Наприклад, замість формулювання «діти з порушенням слуху» використовуватиметься поняття «учні із функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження слухової функції». Аналогічно оновлено визначення, що стосуються труднощів, пов’язаних із зором, опорно-руховим апаратом, мовленням, інтелектуальним розвитком та іншими випадками, коли дитина потребує додаткової підтримки.

Як наголошують у МОН, такий підхід дає змогу зосередитися на дитині та її розвитку, а не обмежувати її медичним діагнозом.

Державний стандарт профільної середньої освіти встановлює спільні навчальні плани для різних типів закладів освіти: академічних ліцеїв, закладів професійної освіти та закладів фахової передвищої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти. Це має забезпечити єдині підходи до організації навчання незалежно від типу закладу.

Водночас у Державному стандарті базової середньої освіти з'являється окремий базовий навчальний план для закладів спеціалізованої освіти. Він передбачає більше можливостей для поглибленого вивчення окремих предметів, профільних курсів, курсів за вибором, факультативів та індивідуальних занять.

Щоб школи могли правильно організувати освітній процес з урахуванням усіх цих змін, впродовж серпня Міністерство освіти і науки внесе відповідні уточнення до типових освітніх програм, додали у МОН.

Читайте також: Вступна кампанія: у МОН назвали найпопулярніші спеціальності в університетах

Як повідомляв Укрінформ, за даними МОН, очікується, що з 1 вересня до перших класів підуть 243,3 тис. дітей.

Суспільство