Юрист – про новий проєкт Цивільного кодексу: Попереду серйозні дискусії про права людини і нові норми

«Взаємовідносини в сім’ях у Європі мають свою специфіку, і підходи зовсім різні. Тому я б не зазначав, що це наближення до європейських стандартів», – зазначив Старенький.

Водночас він підкреслив, що оновлення кодексу є необхідним, адже чинний документ був ухвалений ще на початку 2000-х і не враховує сучасних реалій.

«Наше життя отримало дуже багато проявів, яких раніше не було — це цифрове спілкування, розвиток репродуктивних технологій, які стали частиною життя багатьох людей», – пояснив він.

Окремі норми проєкту вже викликають критику. Зокрема, йдеться про можливість зобов’язати одного з подружжя відмовитися від прізвища після розлучення у разі «негідної поведінки». «З моєї точки зору це є певна дискримінація жінки і її права на ім’я. Така норма пропонується, і вона критично буде обговорюватись», – сказав Старенький.

Серед новел також – запровадження поняття «цифрової тиші», яке передбачає право людини не отримувати робочі повідомлення під час відпустки або вихідних.

Водночас експерт наголосив, що ключовим викликом залишаються нечіткі формулювання у документі, зокрема такі поняття, як «доброзвичайність» або «негідна поведінка».

«Під час другого читання будуть серйозні баталії з урахуванням суспільного обговорення. У цих питаннях ще доведеться серйозно допрацьовувати», – підсумував Старенький.

Як повідомлялося, 28 квітня Верховна Рада ухвалила у першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу. Його підтримали 254 народні депутати.

Водночас низка громадських організацій, правозахисників та юристів розкритикували проєкт через низку суперечливих норм. Зокрема, дискусії викликало використання терміна «доброзвичайність», який, на думку критиків, має розмите юридичне трактування і потенційно може застосовуватися для обмеження прав окремих груп населення.

Читайте також: Стефанчук заперечує обмеження прав ЛГБТ-спільноти у проєкті нового Цивільного кодексу

Крім того, правозахисні організації заявляли, що чинна редакція документа створює правові бар’єри для ЛГБТ+спільноти та не містить прогресивних норм щодо цивільних партнерств. Також критику викликала норма про обов’язкові заходи для примирення подружжя у випадках, коли жінка вагітна або дитині не виповнився один рік.

Фото: Верховна Рада

Суспільство