У Мінмолодьспорті анонсували інформкампанію для запобігання насильства та булінгу у спорті

«5 березня ми створили міжвідомчу робочу групу, куди увійшли центральні органи виконавчої влади, які відповідають за напрям спорту, напрям освіти, напрям культури, а також Офіс Генерального прокурора, Національна поліція, громадські організації, радниця – уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації. На першому засіданні, створили першочерговий план дій, дорожню карту», — розповів він.

За словами Тимофєєва, кампанія не спрямована на покарання тренерів, а передусім на створення зрозумілих інструментів реагування.

«Ми хотіли би зробити алгоритм реагування, механізми, куди і як людина може звернутися», — наголосив посадовець.

Окрему увагу приділятимуть просвіті дітей та роботі з тренерами.

«Кампанією дітей хочемо навчити реагувати на ті виклики, які сьогодні є на тренуваннях щодо дій тренера до них, а також далі працювати з тренерами щодо розуміння, що ті не повинні робити по відношенню до своїх підопічних», — зазначив він.

Тимофєєв також повідомив, що наразі триває напрацювання нового закону про спорт, який передбачає посилення ролі спортивних клубів як громадських організацій.

Читайте також: У 2025 році омбудсман отримав понад три тисячі звернень щодо порушення прав дитини

За його словами, така модель дозволить спільноті самостійно обирати тренерів та оперативніше реагувати на їх неналежну поведінку.

Окремим напрямом стане створення системи моніторингу та повідомлень про порушення прав дітей у спорті, зокрема анонімних.

Серед інших кроків, за словами Тимофєєва, — розробка дієвих заходів щодо унеможливлення роботи з дітьми, осіб, які мають в своїй біографії факти вчинення насильства щодо дітей, навчання фахівців та проведення інформаційної кампанії, яка охопить усі рівні спортивного середовища.

Своєю чергою радниця — уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук наголосила, що кампанія передбачає комплексну освітню роботу з різними аудиторіями.

«Перша категорія — це батьки. Тобто батьки мають розуміти, як, що вони мають розказати дитині, коли відправляють її на контакт з іншим дорослим», — зазначила вона.

Не менш важливим є навчання самих дітей: «потрібно прокомунікувати що не є нормальним, як на це реагувати, кому про це сказати, чому це не варто боятися в жодному випадку».

Окремий блок — робота з тренерами «для того, щоб вони розуміли, як себе поводити, що, в принципі, своєю поведінкою або словами ти справді можеш нашкодити і серйозно нашкодити психіці дитини».

Герасимчук підкреслила, що одним із ключових викликів залишається страх повідомляти про насильство.

«На сьогоднішній день ми бачимо найбільшу проблему, коли діти і дорослі, вони справді бояться, батьки бояться про це говорити. Чому? Тому що на цьому стане кінець кар'єри, нібито», — сказала вона.

Читайте також: Заклади освіти намагаються не афішувати випадки булінгу як учнів, так і вчителів – омбудсменка

За її словами, кампанія також має змінити суспільне ставлення до проблеми. «Ціль цієї інформаційної компанії — також донести просто громадянам про те, що ти не можеш бути просто мовчазним свідком», – додала вона.

Учасники пресконференціі наголосили, що запуск кампанії «Спорт без насильства» є лише першим етапом системних змін, які мають зробити український спорт безпечним для дітей і молоді.

Як повідомлялося, освітня омбудсменка Надія Лещик у коментарі Укрінформу заявила, що заклади освіти намагаються не афішувати випадки булінгу як школярів, так і вчителів.

«Досить часто керівництво шкіл намагається замовчати й приховати випадки булінгу. Це відбувається як у випадку булінгу між учнями, булінгу щодо вчителя, так і булінгу, де кривдником виступає педагог. Якщо говорити про випадки, де педагогічні працівники виступають кривдниками, зазвичай, вони звільняються за власним бажанням або за згодою сторін. Хоча я бачу, що керівники наважуються застосовувати таке дисциплінарне стягнення, як догана щодо таких працівників. А в окремих випадках – звільнення за аморальний вчинок. Я підтримую таке швидке і дієве реагування, тому що затягування реагування лише погіршує ситуацію», – зазначила Лещик.

Вона зауважила, що кількість звернень щодо булінгу дітей до Служби освітнього омбудсмена збільшується. У 2025 році Служба освітнього омбудсмена отримала 165 звернень щодо жорстокого поводження, зокрема булінгу, дискримінації в закладах освіти. А у 2026 році, станом на 25 березня, було вже 66 таких звернень.

Фото ілюстративне

Новини спорту