Про справи з ДТП і експериментах над правосуддям

Новини

Кримінальні справи ДТП справедливо вважаються проблемними. Мова йде і про складнощі з дотриманням процедур відбору зразків (ст. 241 КПК), і про проведення належним чином організованого слідчого експерименту, і про отримання правдивих вихідних даних для експертиз.

Доказами по справах ДТП є: протокол огляду місця події, фото, схема дорожньо-транспортної пригоди, висновки експертиз, показання свідків тощо, Якщо у ході судового засідання встановлюється, що обвинувачений не порушував Правил дорожнього руху, аварійна ситуація викликана не його діями і дії обвинуваченого були вимушеними, то зіткнення звинувачують йому не може.

ДТП за участю декількох водіїв вимагає встановлення причинного зв’язку між дією (порушення правил безпеки дорожнього руху) кожного з них і наслідками; дослідження характеру і черговості порушень, здійснених кожним з водіїв; з’ясування, хто саме створив аварійну ситуацію, тобто ступеня участі кожного. Якщо такий зв’язок у діях обвинуваченого відсутня, то має місце недоведеність його вини і виправдання.

  • Автофиксация порушень ПДР в Україні: де, коли і скільки

В адвокатському середовищі побутує не позбавлене правдивості думка про наявність в справах ДТП корупційної складової, особливо на етапі досудового слідства. Характерним для таких справ є і тиск громадськості на судову систему. Зберігати в таких умовах безсторонність і об’єктивність суддів важко. Від судді вимагається великий досвід і високий професіоналізм, чого непросто досягти в умовах постійної перетасовки суддів і відсутності їх спеціалізації.

Справи ДТП. Фото: Pixabay

Найпроблемніша кримінальну справу по ДТП

Відома справа З. є одним з найбільш проблемних серед справ ДТП. Не виключено, що на вирок вплинув резонанс і тиск на суддів громадської думки. У всякому разі, однаковий вирок обом фігурантам справи викликає серйозні сумніви в правильності такого рішення, де один чоловік щиро розкаявся, багато зробив, щоб принаймні компенсувати матеріальні втрати, а другий не визнавав своєї провини.

Для встановлення вини потрібно досліджувати причинно-наслідкові зв’язки, які призвели до трагедії. Відомо, що авто З. зіткнувся з автомашиною Д. За основу взяті причинно-наслідкові зв’язки виходячи з того, що дії Д. були неправильними. Тоді, гіпотетично, дії З., навіть якщо вона порушила правила дорожнього руху, не перебувають у прямому причинному зв’язку з трагедією. Після зіткнення з автомашиною Д. вона вже не могла нічого змінити і запобігти тяжкі наслідки.

З допомогою слідчого експерименту можна було б встановити точну швидкість автомобіля З. та задати експертам питання, наскільки перевищення швидкості могло сприяти тяжких наслідків. Але в будь-якому випадку саме неправильні дії Д. (якщо вірити твердженням обвинувачення) знаходилися в прямій причинного зв’язку з наслідками трагедії. У такій ситуації можна було ставити перед судом питання про повному виправданні З.

  • Небезпечний громадський транспорт: як і де краще всього перевозити дітей

Прокурор домовився зі свідками у судовій справі ДТП

У справах ДТП занадто висока ймовірність фальсифікацій і зловживань. Так, у справі Н. останній наїхав на віз, не побачивши ручку плуга, яка виступала за межі вози і не була належним чином позначена. Віз не була обладнана світловідбивачами і виїхала на трасу, де рух гужового транспорту заборонено. Справу було порушено за ч. 2 ст. 286 КК. При цьому прокурор домовився зі свідками, і ті дали свідчення, що ніякого плуга на возі не було. За таких умов, згідно з вихідними даними, у водія автомашини було достатньо часу, щоб зреагувати на віз, яку він обганяв. Таким чином, у водія авто в наявності вина, що і було підтверджено висновком експерта.

Ситуацію врятував допит візника. При цьому адвокат використовував прийоми з арсеналу адвокатів Великобританії і США — тобто принцип петлі і навідні запитання на перехресному допиті. Не даючи візника ухилитися від основної теми, адвокат включав відповідь візника на початок нового питання, пов’язаного з попереднім (принцип петлі), а потім, відволікаючи увагу, почав розпитувати про пляшку з недопитим спиртним, яку знайшли у возі, висловлюючи припущення, що візник був у нетверезому стані.

Це стривожило візника, який вирішив, що адвокат хоче довести, що він був у стані алкогольного сп’яніння. Активно заперечуючи це припущення, візник втратив пильність, і тоді адвокат, не в зв’язку з попередніми питаннями, запитав: «А куди ви поділи плуг, який був на возі?». І візник визнав, що від удару плуг вилетів посеред траси і заважав руху. Тому він відтягнув його на узбіччя. В результаті вдалося нейтралізувати вказівки прокурора щодо показань і успішно завершити справу шляхом примирення учасників ДТП.

  • За що в Польщі можуть позбавити водійських прав

Очевидні фальсифікації у справах про ДТП

Іноді досудове слідство не гребує очевидною фальсифікацією і від адвоката вимагається чимало витримки і професійної роботи, щоб вивести справу ДТП на чисту воду. Так, у справі Т. потерпіла отримала легкі тілесні ушкодження. Тим не менш, справу кваліфікували за ч. 1 ст. 286 КК. У госпіталі вказали діагноз — перелом стегна, тобто тілесні ушкодження середньої тяжкості, що і підтвердив експерт на базі записів в історії хвороби.

Крім того, показаннями свідків намагалися довести, що водій був у нетверезому стані, про що був складений протокол за ст. 130 Кодексу про адміністративні правопорушення. Згідно ст. 286 КК, стан алкогольного сп’яніння водія не впливає на кваліфікацію злочину, однак є обтяжуючою обставиною при призначенні покарання і має зазначатися у вироку (ВСУ по справі №5-368кс(15)16 від 1 грудня 2016 року).

Адже, відповідно до ч. 4 ст. 67 КК, якщо будь-яка з обставин, що обтяжують покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як отягощающее».

В Апеляційному суді адвокатові вдалося добитися рішення про закриття справи про ДТП за ст. 130 Купап за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Таким чином, обтяжуюча обставина відпало.

  • Як карають винуватців смертельних ДТП в Німеччині

Справи ДТП. Фото: Pixabay

Адвокатським розслідуванням було встановлено, що медична допомога не надавалася у відповідності зі стандартом (Додаток до наказу Моз №226 від 27 липня 1998 року). Стандарт передбачає обов’язкову рентгенографію пошкодженої ділянки в двох проекціях, загальний аналіз крові, ЕКГ та консультацію терапевта. Далі слід медикаментозна підготовка, хірургічна операція, зрощення уламків, відновлення форми і функції кінцівки.

Однак потерпілої не робили ні рентгенограму, ні аналіз крові, ні операцію. Після того як адвокат почав наполягати на проведенні рентгенограми і повторної експертизи, було досягнуто угоду про примирення. Водій, не бажаючи встрявати в тривалий процес з проведенням експертиз та слідчих експериментів, погодився укласти таку угоду з потерпілою.

Залишення злочинцем місця ДТП і ненадання допомоги потерпілому, який згодом загинув, не вважаються тяжкими наслідками, що обтяжують покарання, у відповідності зі ст. 135 і 286 КК України (ВС/ККС, №566/606/15-до від 20 червня 2018 року). Таку позицію можна вважати недоліком ст. 286 КК.

  • Дороги-вбивці, маршрутки-вбивці, водії-вбивці: що не так з безпекою руху в Україні

Врятувати обвинувальний вирок

У справах по ДТП важливо допитати всіх свідків, в першу чергу очевидців. Ця обставина іноді не враховують навіть у Верховному суді. Так, у справі Б., яке тягнулося більше шести років, ні суд першої, ні суд другої інстанції не допитали свідка, який був єдиним очевидцем. Його свідчення прямо спростовували вихідні дані, представлені експерту, а слідчий експеримент, незважаючи на всі зусилля адвокатів, проведений не був. У цій справі, рятуючи обвинувальний вирок, судді Верховного суду заявили, що свідок був допитаний у першої інстанції, що не відповідало дійсності. З верховними судами таке буває, і не тільки в Україні.

Тут можна згадати суддю Верховного суду Франції. Його запитали: «Як ви ставитеся до того, що суд першої інстанції допустив помилку, апеляційний суд не виправив її, а Верховний суд Франції цю помилку проігнорував?». «Ну що ж, — відповів суддя, — значить так вирішив французький народ». В таких випадках залишається сподіватися тільки на Європейський суд з прав людини.

Пам’ятаю, що в СРСР у часи генерального секретаря Андропова від суддів вимагали обов’язкових обвинувальних вироків, навіть якщо доказова база була слабкою. Це називалося «вольовим» рішенням. Сьогоднішня влада, мабуть, теж чекає від судів таких «вольових» рішень. Звідси і нескінченні експерименти над правосуддям.

Справи ДТП (ст. 286 КК) продовжують залишатися справами особливої складності, і практика їх розгляду вельми неоднозначна. І якщо ці справи потраплять під фільтри, які готує Верховна Рада, і кінцевою інстанцією буде тільки апеляційний суд, то це значно ускладнить ситуацію з розглядом таких справ і призведе до збільшення кількості звернень до Європейського суду. Адже Верховний суд є тим ситом, яке страхує держава Україна від збільшення кількості справ у ЄСПЛ.

Автор: Ярослав ЗЕЙКАН; РАКУРС

Події та кримінал