«Мирний план» в дії: російські бойовики вже зайняли сотню метрів українського берега в Станиці Луганській і диктують свої умови
Кілька місяців тому представники «ЛНР» перейшли міст в Станиці Луганській і під виглядом ОЦКК чергують на фактично підконтрольному Україні березі. Вони без зброї, але в російському камуфляжі, роблять зауваження і знімають тих, хто переходить міст.
Як сталося, що «ЛНРовцы» диктують свої умови вже на іншому березі Сіверського Дінця, і чому цивільним, що йде через міст в невизнану «Луганську республіку», більше подобається Путін, ніж Зеленський — в ексклюзивному репортажі BBC News Україна.
«ЛНРовцы» на мосту
Міст в Станиці Луганській — стратегічний, через нього проходить єдиний в Луганській області шлях з невизнаної «ЛНР» до територій, де діє українська влада та українські пенсії виплачують.
Згідно з мінськими угодами, тут лінія розмежування проходить через середину річки Сіверський Донець, а відповідно — і через середину мосту.
У 2015 році частина цього мосту була підірвана.
А п’ять місяців тому відбулося розведення військ і почався ремонт зруйнованого ділянки, на урочисте завершення якого 20 листопада приїжджав президент Зеленський.
- «Демілітаризовані зони» виявилися банальним відведенням наших військ: бойовики зміцнюються на правому березі Дінця
Президент Зеленський під час відкриття відбудованого частини мосту. У декількох метрах звідси вже стоять спостерігачі «ЛНР»
Відремонтована секція знаходиться ще над українським берегом. Далі міст проходить над Сіверським Дінцем і виходить вже на територію, контрольовану «ЛНР».
Паралельно залишилися там і представники самопроголошеної «ЛНР» — під виглядом того ж ОЦКК. Однак Україна не визнає його «ЛНРовскую» частина з грудня 2017 року, коли з його складу вийшли російські офіцери.
Втім, «представники ЛНР в ОЦКК» продовжують проводити огляд на нейтральній частини мосту.
Більше того, знаходяться вони не в центрі моста, а безпосередньо біля відремонтованої ділянки, який знаходиться на правому, «українському» березі.
Таким чином «ЛНР» фактично пересунули лінію розмежування десь на 100 метрів і символічно присутні на іншому березі Сіверського Дінця.
Людей у камуфляжі російського зразка і синіх касках «ОЦКК» дійсно можна побачити біля нової ділянки мосту. Зброї, принаймні зримого, у них немає.
Але вони спостерігають за потоком людей і час від часу щось говорять по рації.
- Розведення військ: помилка влади
За свідченнями цивільних осіб, які часто перетинають міст, спостерігачі від «ЛНР» можуть робити зауваження, вимагати якісь документи і «дозволу ЛНР» або забороняти зйомку на своїй частині.
А також вони знімають самі — зокрема, українських журналістів з іншого боку.
Це фактично передовий пост спостереження.
«Постріляв би»
«Як військовий, я б їх, звичайно, постріляв. Але тут вже питання не стільки військовий, скільки дипломатичний», — розповів BBC News Україна один з українських бійців у районі Станиці Луганської.
А в українській частині ОЦКК присутність «ЛНРовцов» на мосту, ще й в російській уніформі і з касками, називають провокацією.
«Спочатку всі стояли по різні сторони від річки. Однак кілька місяців тому, десь після початку розведення, вони перейшли (мова йде саме про «синіх касках» невизнаного «ОЦКК ЛНР». — Ред.). З їхнього боку це відкрита провокація», — підкреслив прес-офіцер ОЦКК у розмові з BBC News Україна.
- Односторонній відведення ВСУ поки приніс тільки втрати і деморалізацію бійців
За його словами, українська сторона зверталася до Моніторингової місії ОБСЄ з проханням вплинути на ситуацію, однак представники так званого «ОЦКК від ЛНР» все одно залишаються на мосту.
«Фактично вони там знаходяться просто як цивільні особи», — пояснив український офіцер.
І запитав: «Що нам, йти битися з ними? ОБСЄ ми повідомили, це вже частково політичне питання».
Це не перші спроби представників так званої «ЛНР» позначити свою присутність на іншому березі Сіверського Дінця.
Так, у серпні на «українському березі» у Станиці Луганській побував «представник ЛНР» в Мінській групі Владислав Дейнего, а на початку листопада на «українській частині мосту фотографувався депутат Держдуми і лідер партії «Батьківщина» Олексій Журавльов.
- У демілітаризованій зоні ні бойовиків ні сепаратистів неможливо затримувати
У той же час екс-голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Георгій Лою повідомляв про те, як формування «ЛНР» перейшли на інший берег ще в 2016 році, де облаштували свої позиції.
Кілька слів про розведення військ у Станиці Луганській.Лише факти.• Це питання чекало свого вирішення біля двох років….
Geplaatst door George Tuka op Donderdag 27 juni 2019
«У 2016-му році чотири представники НЗФ в кінці дня за спинами останньої партії цивільних перейшли Сіверський Донець і закріпилися під уцілілим перекриттям мосту на правому березі, який контролюється ВСУ. З незрозумілих причин, ніякої реакції з боку наших військових не було, що дозволило сепаратистам облаштувати блокпост і взяти під контроль міст», — написав він у Facebook.
Зрештою, присутність представників «незаконних збройних формувань» на «нейтральному» мосту підтверджують у своєму недавньому звіті і спостерігачі ОБСЄ.
«1 грудня на ділянці розведення в районі н. п. Станиця Луганська (підконтрольний уряду, 16 км на північний схід від Луганська) команда СММ бачила як мінімум 5 членів збройних формувань (з нарукавними пов’язками з написом «ОЦКК») між краєм південної новозведеної секцією мосту і блокпостом збройних формувань у межах ділянки розведення».
Цілком ймовірно, що після того, як в «ЛНР» вже були позиції на іншому березі Сіверського Дінця, там вважають логічним залишити тут свою присутність у вигляді «ОЦКК ЛНР».
Думки «з того боку»
Щодня пункт пропуску та міст у Станиці Луганській перетинають понад 10 тис. осіб в обидві сторони.
Переважна більшість — жителі непідконтрольних територій, які їдуть за пенсіями або до банкоматів, і відразу ж повертаються.
Українська влада пустила для них безкоштовний автобус і електрокари, які курсують від відбудованого ділянки мосту до українського пункту пропуску.
«Що ж ви такий вузький міст зробили? Зробіть такий, як був, широкий. Розбомбили широкий», — скаржиться жінка, поки йде з так званої «ЛНР» за відремонтованої ділянки.
Він дійсно вузький — це зробили спеціально, щоб по мосту не могла проїхати військова техніка. У той же час машина швидкої проїхати тут зможе.
- Як Кремль грає з «мирним планом» Зеленського
Люди йдуть на контакт не дуже охоче.
Відкритої проукраїнської позиції тут, в декількох метрах від «спостерігачів ЛНР», не висловив ніхто з понад десяти співрозмовників BBC News Україна.
Більшість абстрактно говорять про те, що «нам просто потрібен світ, добре, що міст відновили».
Наприклад, Галина, яка приїхала за пенсією «аж з Луганська», каже, що ремонт мосту лише трохи покращив ситуацію. І їздити за грошима людям все одно важко.
А на питання про те, хто повинен піти на компроміс для того, щоб настав мир, жінка відповідає українською: «Україна. Тому що вона ні на які поступки не йде».
«Ми любимо Путіна! Зеленський — це так, Ванька-встанька»
Але є і люди, які відкрито критикують українську владу і вимагають, щоб українські пенсії платили на території «республіки».
«Ми працювали в Україні, і можна вирішити питання, щоб пенсії вручали «ЛНР», а не в Україні, і ми не ходили пішки. Багато інвалідів, дуже важко і ми мріємо про те, щоб вирішити це питання», — каже 69 -річна Тамара Миколаївна, яка, за її словами, «народилася і все життя прожила в «ЛНР».
Повернення районів так званої «ЛНР» до складу України жінка не вірить: «Ми хочемо миру. Але багато хто з нас не пробачать своїх дітей … Це дуже важко пробачити. І зараз важко погодитися на цей світ — простягнути їм руку, і щоб вони нам протягнули».
Далі вона зізнається, що «всю війну простояла до церкви і молилася, щоб онук був живий». З її розповіді можна зробити висновок, що онук — воював (або і зараз воює) в ополченні ЛНР».
«У нас родичі — один на Україні, один перейшов в АТО, один ополченець. І ви думаєте, що ці троє хлопців коли сядуть за один стіл? Може, коли-то з часом. Але на даний момент — ні! Вони навіть не протягнуть один одному руки. Тому що кожен говорив, що він захищає свою країну. Потрібні роки, щоб примирилася це покоління», — скаржиться Тамара Миколаївна.
І продовжує: «Не ми прийшли на Захід України, не ми їх там стали бомбити, а вони нас. Вони прийшли до нас в Луганськ, їх ніхто не просив у Луганську. Приходиш на наше кладовище — і бачиш, скільки нашої молоді, яка пішла в ополчення, лежить в цих могилах».
А на питання про те, хто з президентів їй більше подобається, Зеленський або Путін, робить однозначний вибір на користь російського лідера: «Ми любимо Путіна! Зеленський — це так, Ванька-встанька. Сьогодні він говорить одне, завтра інше. Він в політиці — клоун, а президент не повинен бути клоуном. Президент повинен бути жорстким, наполегливим, а не так — сьогодні він посміхається вам, а завтра посміхається їм. А Путін сказав — зробив».
І резюмує: «Якщо б був вибір — Путін чи Зеленський, дуже багато б пішли б за Путіна».
Від зустрічі Путіна і Зеленського 9 грудня очікування різні.
«Ні х … не буде», — каже один чоловік.
«Тому що все почалося з газу, і все залежить від газу», — додає він, натякаючи на тему «сланцевого газу на Донбасі», і біжить на безкоштовний автобус до українського КПВВ.
А Олена «зі Свердловська» (місто Должанск біля кордону з Росією) налаштована більш оптимістично: «Сподіваємося, що після 9 грудні все налагодиться, і життя стане краще … Нас ніхто не питав, ми не хотіли всій цій ситуації».
Автор: В’ячеслав Шрамович; BBC News Україна
Події та кримінал