Економічний дайджест: ділова активність зростає, економіка поступово відновлюється

Навіть під час повномасштабного вторгнення українці не втрачають підприємницького запалу. За перше півріччя 2026 року в країні зареєстрували 19758 нових компаній, що на 8% більше, ніж за такий же період торік. Як повідомляє Опендатабот з посиланням на дані Єдиного державного реєстру, це найвищий показник за останні три роки.  

Щоправда, зросла й кількість бізнесів, які припинили діяльність. За шість місяців закрилися 6563 компанії, що на 28% більше, ніж рік тому. Утім загальний баланс залишається позитивним, зокрема чистий приріст – понад 13 тисяч бізнесів.  

Найактивніше нові юридичні особи реєстрували в галузях гуртової торгівлі, інформаційних технологій та операцій з нерухомістю. За кількістю нових компаній традиційно лідирує Київ, далі – Львівська та Дніпропетровська області. 

Однак лише реєстрації нових компаній не дають повної відповіді на запитання, наскільки стійким є українське підприємництво. Якщо подивитися ширше, а саме на динаміку створення / закриття як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців (ФОПів), то вимальовується повніша картина. 

Данило Гетманцев

За даними голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, лише у другому кварталі цього року в Україні зареєстрували майже 76 тис. нових ФОПів та 8,9 тис. нових юридичних осіб. Порівняно з початком року кількість новостворених ФОПів зросла на 20%, а юросіб – на 9%. Станом на початок липня в Україні налічувалося понад 1,57 млн юридичних осіб та 1,84 млн ФОПів. 

Показовою є й структура нових реєстрацій. На одну нову юридичну особу нині припадає понад вісім нових ФОПів. Така тенденція може свідчити як про розвиток самозайнятості та малого підприємництва, так і про популярність спрощеної моделі ведення бізнесу. Водночас самі показники реєстрації ще не дають відповіді на запитання, скільки з нових суб’єктів господарювання зможуть успішно працювати, створювати робочі місця та забезпечувати стабільні податкові надходження. 

Питання прозорості діяльності ФОПів дедалі частіше порушують і банки. У травні банківська спільнота оновила Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг, який передбачає посилений фінансовий моніторинг новостворених та неактивних ФОПів із підвищеним рівнем ризику, а також окремих юридичних осіб з ознаками «компаній-оболонок». Перший етап нових правил набуде чинності вже у серпні, другий – у листопаді. 

Фото: ШІ

Для ФОПів І групи, яких банки віднесуть до категорії підвищеного ризику, ліміт на операції становитиме до 600 тис. грн на місяць із серпня та до 400 тис. грн – із листопада. Для ФОПів ІІ і ІІІ груп ці ліміти становитимуть відповідно 3 млн грн та 1 млн грн. 

Водночас банки наголошують, що обмеження не поширюватимуться на підприємців, які ведуть реальну господарську діяльність, можуть підтвердити походження коштів і сумлінно виконують податкові зобов'язання.  

ДОВІРА, ЯКУ МОЖНА ПОРАХУВАТИ У ГРОШАХ 

Якщо підприємці вірять у майбутнє країни та попри все відкривають нові компанії, то пересічні українці також впевнені у стійкості держави і все більше вкладають власні заощадження у державні цінні папери. Портфель облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), який перебуває у власності фізичних осіб, продовжує швидко зростати й уже встановив історичний рекорд. 

За даними Міністерства фінансів, станом на 2 липня українці володіли ОВДП на 150 млрд грн. Це на 59% більше, ніж роком раніше, та майже на 34% більше, ніж на початку 2026-го. А станом на 24 червня портфель фізичних осіб зріс до рекордних 153,6 млрд грн, що є найбільшим показником за всю історію ринку. 

Разом з нарощуванням вкладень зростає й роль населення серед інвесторів. Якщо торік фізичні особи контролювали 5,1% ринку ОВДП, то тепер їхня частка становить уже 7,6%. Це означає, що дедалі більшу частину внутрішніх запозичень держава залучає безпосередньо від громадян. 

Найбільшими власниками державних облігацій залишаються банки, зокрема на їхню частку припадає 916,3 млрд грн, або 46,3% ринку. Водночас портфель Національного банку скоротився до 655,8 млрд грн, а його частка за рік зменшилася з приблизно 36% до 33,2%. 

Підвищений інтерес населення до ОВДП експерти пояснюють одразу кількома чинниками. По-перше, державні облігації дають змогу отримувати дохід, який не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. По-друге, вони залишаються одним із найбезпечніших інструментів для збереження коштів, адже погашення цих цінних паперів гарантується державою. 

Саме поєднання фінансової вигоди та можливості підтримати державу і стало одним із чинників, що сприяє зростанню кількості приватних інвесторів. Для багатьох українців ОВДП поступово перетворилися з альтернативи банківським депозитам на інструмент довіри до держави та участі у зміцненні вітчизняної економіки. 

ЕКОНОМІКА ПОСТУПОВО ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО ЗРОСТАННЯ 

Активність бізнесу, збільшення кількості приватних інвесторів та поступове пожвавлення економічної діяльності вже починають впливати й на макроекономічні показники. Після скорочення на початку року економіка України у другому кварталі повернулася до зростання. 

Фото: Loui Kiær on Unsplash

За оперативною оцінкою Державної служби статистики, у другому кварталі 2026 року реальний ВВП країни зріс на 0,4% порівняно з попереднім кварталом, зокрема з урахуванням сезонного чинника. У річному вимірі економіка також вийшла в «плюс», адже зростання становило 0,6%. Це стало зміною тенденції після першого кварталу, коли реальний ВВП скоротився на 0,6% у річному вимірі та на 0,7% порівняно з попереднім кварталом. 

У першому кварталі негативний вплив на економіку мали масовані російські атаки на критичну інфраструктуру, дефіцит енергоносіїв, логістичні труднощі, девальвація гривні та затримки зовнішнього фінансування. Найбільше скорочення економічної активності тоді фіксували у транспортній галузі, де вантажообіг зменшився на 12,9%, у будівництві – на 4,7%, у промисловості – на 1,1%. Попри це, уже у другому кварталі економіка змогла повернутися до позитивної динаміки, що свідчить про поступову адаптацію українського бізнесу до роботи в умовах війни. 

Водночас економічне відновлення залишається вразливим через ситуацію із зовнішньою торгівлею. Одним із найбільших ризиків для української економіки залишаються російські атаки на портову інфраструктуру, які ускладнюють експорт продукції, насамперед аграрної та металургійної. 

Морський шлях і надалі є критично важливим для українського експорту. Приміром, за даними Міністерства аграрної політики та продовольства, через порти Чорного моря експортується майже 90% зернових та олійних культур. Альтернативні маршрути, як-от залізницею, автомобільним транспортом і через Дунай, навіть за найсприятливіших умов здатні забезпечити лише до половини необхідних обсягів перевезень. 

У міністерстві попереджають, що в разі тривалого обмеження роботи морських портів втрати аграрного сектору можуть становити від 1,5 до 3 млрд дол. Крім того, через проблеми з експортом уже восени дефіцит потужностей для зберігання нового врожаю може сягнути 11 млн т, що створює додатковий тиск на виробників. 

Щоб мінімізувати ризики, Україна разом з європейськими партнерами працює над розширенням альтернативної логістики. Одним із ключових напрямків залишається румунський порт Констанца, а також розвиток Дунайського логістичного коридору. Водночас уряд визнає, що жоден із цих маршрутів поки що не здатний повністю замінити роботу українських чорноморських портів. 

Хоча ми маємо поступове відновлення економічної активності, рекордні інвестиції громадян в ОВДП та зростання підприємницької активності, подальші темпи економічного відновлення значною мірою залежатимуть від безпекової ситуації, зокрема стабільної роботи експортної логістики та збереження достатнього рівня міжнародної підтримки України. 

Підготувала Галина Тибінь 

Новини економіки