Слабка ППО та атаки дронів зменшують доходи Кремля від нафти – FT

На Приморськ та Усть-Лугу припадає понад 40% морських потужностей Росії з експорту нафти. За словами західного представника служб безпеки, лише в Приморську внаслідок атак згоріла нафта на суму 200 млн дол.

Усть-Луга забезпечує близько 8% світового обсягу нафти. За даними Argus, після атак у останній тиждень березня експорт цього продукту звідти скоротився приблизно на 70%.

За словами аналітика Seala AI з питань нафти Володимира Нікітіна, завантаження терміналу в Приморську може відновитися протягом декількох днів, хоча й не повністю, оскільки відновлення спалених резервуарів без шкоди для експорту може зайняти місяці. Він додав, що ремонт переробних ліній на терміналі Усть-Луга може тривати понад місяць.

При цьому місцева влада зазначає, що «немає прогнозів щодо зниження інтенсивності» «безпрецедентних атак ворожих БПЛА».

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив у вівторок, що Росія докладає «інтенсивних» зусиль для захисту своєї енергетичної інфраструктури, але визнав неможливість «забезпечити 100-відсоткову безпеку» російських нафтових об’єктів.

Дрони атакують не тільки енергетичну галузь Росії, а й заводи з виробництва добрив, які також виготовляють хімічні речовини, що можуть використовуватися РФ на передовій.

Росія розробила багаторівневу систему оборони, що включає радіоелектронне глушіння, фізичні бар'єри та навіть залучила підрозділи резервістів для охорони нафтових об’єктів. Однак цього не вистачає, щоб протистояти прогресу України в галузі технології безпілотників, зазначає видання.

Російські підприємства змушені самостійно оплачувати засоби захисту від дронів, їх не фінансує російська держава, що посилює невдоволення. Компанії, які не працюють в енергетичній галузі, також були змушені інвестувати в засоби захисту від дронів – за даними росЗМІ, до весни 2025 року їх встановили до 80 відсотків цивільних підприємств.

Державний гігант «Роснефть», найбільший експортер нафти в Росії, має власні системи радіоелектронної боротьби, призначені для ураження дистанційно керованих дронів, що літають на висоті не менше 35 метрів. Однак це мало захищає проти новітніх моделей українських дронів.

У листопаді минулого року Володимир Путін підписав закон, що дозволяє залучати резервістів для захисту «критично важливих» об’єктів від дронів. Головне завдання резервістів — діяти у складі так званих мобільних вогневих груп, оснащених кулеметом, встановленим на задній частині військового УАЗу, заявив голова комітету з оборони Державної думи Андрій Картаполов.

Однак один високопоставлений російський бізнесмен залишився скептично налаштованим щодо резервістів. «Яка користь від резервістів з рогатками? Нам довелося встановити вежі на всіх наших заводах і натягнути між ними сітку», — сказав він FT, додавши, що на ці заходи було витрачено щонайменше 1,5 млрд руб. (19,1 млн дол.).

Читайте також: Російська ППО неспроможна захистити нафтові об'єкти від ударів дронів – ISW

Як повідомляв Укрінформ, у березні доходи Росії від податків на нафту скоротилися майже наполовину порівняно з минулим роком.

Новини економіки