Як українські банки збирають борги, порушуючи закон
Взявши кредит у банку і не виплативши його вчасно, можна потрапити в неприємну ситуацію. Звичайна практика для банків в Україні — надзвонювати по кілька разів на день і погрожувати в грубій формі. Паралельно, кредитори налічують величезні відсотки в якості штрафів за прострочені платежі.
Які ще методи використовують банки для повернення боргів, і що з цього вони права не мають, розбиралися у виданні «Великий Київ».
Звичайні історії
Киянка Інна розповідає «Великим Києву» досить стандартну історію. Рік тому вона взяла кредит в «Альфабанке» на курси англійської мови школи Speak Up.
«Мене вмовили взяти декілька курсів на рік занять, вартістю 18 тисяч гривень. З розрахунку щомісячної оплати виглядало тоді цілком прийнятно», — зазначає дівчина.
Проблеми почалися відразу: зручніше було вносити оплату через ibox, оскільки банкомати знаходяться по всьому місту. Проте Інна не знала, що гроші приходять через кілька днів, а за кожен «зайвий» день вже нараховуються відсотки.
«Потім з’явилося багато роботи, і я взагалі перестала ходити на ці курси. Виплачую Кредит, але бачу, що загальна сума виходить набагато більше 18 тисяч», — говорить киянка.
Головною ж проблемою стало спілкування з «Альфабанком». За словами Інни, співробітники, що попереджають про заборгованості, роблять це в дуже грубій та хамській манері, погрожуючи візитами додому, судами і т. д.
«Кілька тижнів я перебувала у відрядженні в іншій країні. За цей час вони встигли дістати мою подругу, яка значиться поручителем. Кожен раз вона пояснювала, що я закордоном, але дзвінки та погрози тривали», — ділиться Інна.
Подруга виявилася юристом, розмови все зафіксувала і в даний момент готує позов на «Альфабанк».
«Найцікавіше, що зі школи Speak Up мені ніхто не дзвонить, а я їх клієнт. Але нікому немає діла, що я оплачую заняття і не ходжу на них», — додає дівчина.
Як пояснює «Великим Києву» юрист Антон Петренко, банки та сервісні компанії, а також колектори, до яких вони звертаються з питань боржників, дозволяють собі робити що завгодно, не гребуючи найбруднішими прийомами і навіть шахрайством. Наприклад, «домальовують» штрафи, пеню і величезні відсотки, і навіть можуть придумати поруки, про яких людина не здогадується.
Ввічливі прохання
Для того, щоб мотивувати людину повернути борг, потрібно ввічливо пояснити про необхідність погасити кредит, розповісти про наслідки несплати та уточнити, коли і як клієнт збирається зробити оплату. Якщо ж з клієнтом немає зв’язку тривалий час, або він все одно не повертає гроші, на електронну адресу або пошту надсилають лист, а потім і можуть відвідати його будинку. Погрози, хамство, психологічний або фізичний тиск, інші подібні дії — протизаконні.
Ні кредитор, ні колектори не можуть дзвонити в неробочий час, а також зобов’язані представитися та надати повну інформацію про борг. Якщо дзвінки відбуваються по кілька разів на день або в нічний час, ведуться розмови у грубій формі з нецензурною лексикою — це пряме порушення.
«Записуйте розмови на диктофон, попереджайте про те, що збираєтеся звернутися до правоохоронних органів», — радить Антон Петренко.
Якщо вже дійшло до візиту кредитора або колектора додому, то краще викликати поліцію, все фіксувати, у тому числі документи — особисті та ліцензії компанії, інтереси якої вони представляють. Свої ж документи ні в якому разі передавати в руки не можна. Також, після розмови краще вимагати претензії в письмовому вигляді, з відповідними посиланнями на договору, правильним оформленням, з підписами і «мокрими» печатками.
Найпоширеніший прийом, використовуваний проти боржників — моральний тиск і залякування. У разі відвертих погроз, нецензурної лексики і грубого поводження потрібно написати заяву в поліцію. У таких випадках найчастіше вказують вимагання, шахрайство, порушення недоторканності приватного життя і примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань.
Крім того, ніхто не має права чинити тиск на родичів, сусідів або друзів. Згідно із законодавством, повинен повертати борг тільки той чоловік, який підписував договір з компанією.
Якщо справа погано
Іноді справи за кредитами, про яких людина могла давно забути, доходять до судів. Як розповідає «Великим Києву» Ганна, кредитна картка «Приватбанку» у неї була близько дев’яти років тому. Після цього дівчина змінила прізвище та переїхала в інше місто.
«Минулого місяця на адресу батьків прийшов лист з виконавчої служби на моє дівоче прізвище. Виявилося, що я повинна банку 50 тисяч гривень», — ділиться Анна.
Виконавче провадження датована 2015 роком. Ганна стверджує, що номер телефону у неї не змінювався, але за ці роки вона не отримувала ніяких листів або повідомлень. Крім суми боргу, в постанові вказали необхідність виплати збору близько п’яти тисяч гривень.
Розбираючись у справі, дівчина з’ясувала, що дії виконавчої служби протиправні, в першу чергу із-за закінчення всіх термінів. Оскільки виконавчі документи можуть бути пред’явлені для примусового виконання протягом трьох років, а виконавча напис нотаріуса значиться 2015 роком, термін даного документа сплив більше року тому.
Таким чином, рішення про відкриття виконавчого провадження, арешт майна на суму боргу та виконавчого збору, було винесене з порушеннями. У відповідь на такі дії Ганна сама подала позов до суду.
«Судова практика показує, що банки нахабно порушують всі терміни і просто вимагають суми, що перевищують тіло кредиту в десятки разів», — зазначає вона.
Як пояснює юрист Антон Петренко, раніше було досить складно судитися з «Приватбанком» за їх кредитними картками, навіть враховуючи порушення різних норм при встановленні банком кредитних лімітів. Незважаючи ні на що, суди ставали на бік банку і закривали очі на порушення прав позичальників. Однак в липні цього року Велика Палата Верховного Суду ухвалила Постанову, яка змінила практику судових спорів.
Було вирішено, що виходячи з форми та змісту договору, середньостатистичний споживач не отримав достатню інформацію про всіх умов, відповідно не міг слідувати всім правилам.
«В результаті колегія суддів прийшла до висновку, що з боржника не мали право стягувати відсотки та штрафні санкції за використання кредитних грошей, оскільки він не підписував жодних документів, де б все це було прописано. «Приватбанк» програв і це стало прикладом для багатьох інших справ», — стверджує юрист.
І радить всім постраждалим не замислюючись йти до суду і оскаржувати дії банків і виконавців.
Автор: Анастасія Римар; Великий Київ
Події та кримінал