Мільярди заморожених «активів», або Чому українці їдять так багато морозива
Мільярди заморожених «активів», або Чому українці їдять так багато морозива
04.06.2025 15:10
Укрінформ
За три роки великої війни українці загалом з’їли морозива на 31 млрд грн – на 44% більше, ніж на початку російського вторгнення
Попри війну, скорочення чисельності населення, падіння купівельної спроможності та низку інших несприятливих факторів, виробники крижаних смаколиків щороку збільшують своє виробництво. І за три останні роки українці з’їли морозива вже більш як на 31 млрд грн. У грошах, для порівняння, це приблизно стільки ж, скільки було заарештовано майна росіян в Україні після початку їх широкомасштабного вторгнення. Варто зауважити, що Україна рухається в загальносвітовому тренді – ринок морозива в світі вже кілька років поспіль динамічно росте й прогнозують його подальше щорічне зростання щонайменше на 6,7%. Воно і не дивно, через глобальне потепління на планеті стає все спекотніше, тривала 40-градусна спека в помірних широтах – вже звичне явище. Тож морозивом люди намагаються не тільки «збити» надмірний перегрів у літню пору. Ним ще традиційно заїдають стрес, якого у сучасному житті українців, на жаль, більш ніж достатньо.
МОРОЖЕНІ ПРИБУТКИ
Експерти прогнозують, що цього року поціновувачі морозива у всьому світі з’їдять його на $79,4 млрд. І це буде майже на $2 млрд більше, ніж торік, коли обсяг світового ринку морозива оцінювався у $77,8 млрд. А до 2033 року очікується ледь не подвоєння цього показника – до $139,7 млрд.
Розвитку цього динамічного сектору сприяє зміна споживчих уподобань та інноваційні розробки виробників продукції. Сьогодні морозиво є на будь-який найвибагливіший смак: веганське, безлактозне, з низьким вмістом цукру або високим вмістом білка, збагачене «суперфудними» інгредієнтами, клітковиною та навіть пробіотиками та антиоксидантами, що б це не означало. Попри це традиційні смаки на основі молочних продуктів поки що залишаються серед найпопулярніших. Зокрема, найбільшу частку ринку займає морозиво шоколадне, за ним іде ванільне, а вже потім – фруктове.
Український ринок також не пасе задніх. Щороку в нас більшає виробників прохолодного смаколика та зростають обсяги його виробництва. За підрахунком аналітиків YC.Market, протягом 2022-2024 років сукупна виручка виробників українського морозива склала 31,3 млрд грн, зокрема торік – 13,3 млрд грн, що на 21% більше у порівнянні з попереднім роком та на 44% більше, ніж у 2022 році.
Топ-15 виробників українського морозива за сумою виручки за 2024 рік
Сьогодні у нас виготовляють солодкий десерт 220 виробників, більше половини з яких – це фізособи-підприємці. Ще 104 виробники – юридичні компанії, 15 з яких акумулюють 98% виручки на ринку. Переважно це відомі виробники з добре знайомою багатьом українцям палітрою виробів. Серед них торгові марки «Рудь», «Ласунка», «Три ведмеді».
Як підкреслюють аналітики, попри присутність на цьому ринку “патріархів”, які працюють ще з початку 1990-х, та підвищені ризики, що виникли з початком повномасштабного вторгнення, на ринку постійно зʼявляються нові компанії. Так, у 2021-2025 роках було зареєстровано ще 17 виробників морозива, 10 з яких розпочали свою діяльність вже після лютого 2022-го. Останній з них з’явився у переліку в березні цього року.
Динаміка виручки топ-15 виробників морозива України за 2022-2024 рр.
Лідером вітчизняного ринку вже не перший рік є акціонерне товариство «Рудь». У 2024 році на його потужностях було виготовлено морозива на 3,4 млрд грн (+15,5% до показника 2023 року), що становить більше чверті загальної суми виручки усіх виробників.
Друге місце з виручкою у 2,35 млрд грн (+14,7%) займає ще один відомий виробник – ТОВ «Ласунка».
Третю сходинку із виручкою 2,28 млрд грн (+23,7%) обіймає ТОВ «Фабрика морозива Хладопром». У портфелі компанії – продукція відомих усім українцям брендів «Хрещатик», «Каштан», «Хладик» тощо – загалом близько 30 видів морозива.
До п’ятірки найдохідніших виробників морозива у 2024 році із виручкою 1,7 млрд (+21,7%) грн входить ТОВ «Три ведмеді».
Замикає першу п’ятірку виробник морозива під торговельною маркою Laska, який належить власникам ТОВ «Ласунка». ПОГ «АПВТ «Фірма Ласка» отримала минулоріч трохи більше 1 млрд грн виручки, додавши до попереднього показника 12,9%.
Найбільший приріст виручки – на 72% – у 2024 році продемонструвала ізмаїльска компанія «Тірас ТМ «Мозаїка», яка виготовляє холодні смаколики під брендом «Найсі».
При цьому українські “морозки” активно освоюють експортний напрямок. І варто зауважити, що морозиво є одним з небагатьох українських продуктів, які цього року продовжили активну експансію на зовнішні ринки.
ШЛЯХ НА ЗАХІД
На тлі деякого скорочення Україною обсягів експорту готових харчових продуктів у першому кварталі 2025 року (-4%), окремі види товарів, натомість, показали прямо протилежну динаміку. Серед лідерів у категорії харчових продуктів є й морозиво – його наші виробники у I кварталі експортували на 47,4% більше (у грошовому вимірі), ніж за аналогічний період минулого року.
До слова, про результати минулого року. За інформацією Асоціації виробників молока, 2024 рік став для вітчизняного молочного ринку досить непоганим з точки зору експортного охоплення. На тлі дефіциту молочних жирів та підвищення цін на вершкове масло та інші біржові товари у світі, Україні вдалося збільшити експортну виручку за всіма товарними позиціями, зокрема, й морозива – на 21%. Його виробники продали за кордон більш як на $41 млн, тоді як у 2023 році ця сума дорівнювала $32,5 млн. Припало до душі наше морозиво споживачам у Молдові, Німеччині, Польщі, Литві, Ізраїлі. Є поціновувачі солоденького навіть у таких далеких від нас країнах, як Габон, Сенегал та Кот-д’Івуар. При цьому імпортного морозива торік до нас завезли на скромні $7,4 млн.
Для любителів цифр та фактів також додамо, що лідерами за кількістю з’їденого за рік морозива є мешканці Нової Зеландії – на кожного з них припадає по 28,4 л продукту. А от українці ласують морозивом набагато скромніше – усього близько 2 л на рік. Тож нам є куди рости разом із виробниками. До того ж літо розпочалося не тільки за календарем, а й за температурними показниками.
Юлія Абакумова, Київ
Перше фото: freepik