Нові закони про землю: яких ще змін чекати українцям
Відповідальні за землю від трьох гілок влади розповіли представникам сільських громад про наступні етапи земельної реформи.
За останні кілька місяців земельна реформа стала однією з найбільш дискусійних тем у суспільстві. Але виявляється, що законопроекти, навколо яких киплять пристрасті і ламаються списи, – тільки початок юридичного забезпечення реформи. Минулого тижня, під час громадського обговорення земельної реформи в Мінекономрозвитку, стало відомо, що законів, які повинні принципово змінити ринок української землі, готується не один і не два, а ціла серія. Причому норми деяких з них можуть виявитися не менш дискусійними, ніж норми «скандального законопроекту №2178-10, який зараз у всіх на слуху.
Про основні етапи підготовки земельної реформи та найближчих законодавчих ініціативах розповідали голова парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський, заступник міністра економрозвитку, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький і уповноважений з земельних питань Роман Лещенко. А головними слухачами були представників територіальних громад, яких зібрали, щоб проінформувати, а також зібрати пропозиції та зауваження за підготовкою проектів законів.
Державну землю передадуть громадам
Сьогодні найбільш обговорюваним виявився проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» (№2178-10), який фактично скасовує мораторій на продаж сільгоспугідь. Він прийнятий в першому читанні 13 листопада і зараз готується до другого читання.
Набагато менше розмов йде про двох інших законопроектах, які також входять в «пакет» земельних законів і теж вже прийняті в першому читанні: № 2094 і №2095. Проте саме вони були предметом обговорення на громадських слуханнях.
«Кожен з цих законопроектів змінює філософію земельних відносин як таких, багато функцій органів місцевого самоврядування і в цілому земельні відносини», – сказав, зокрема, Микола Сольський.
Законопроект №2094 називається «Про внесення змін у Земельний кодекс та інші законодавчі акти щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». Головним його нововведенням можна назвати те, що велика частина земель запасу, які зараз перебувають у державній власності, будуть передані в комунальну власність.
Сьогодні значні площі сільськогосподарських земель знаходяться у веденні таких структур, як Академія аграрних наук, Мінапк, Міноборони, коневодческих підприємств, і навіть установ пенітенціарної системи. Також земельний запас мають «Нафтогаз», «Укргазвидобування» та інші.
Право розпоряджатися цими землями – надавати в оренду чи продавати, контролювати, щоб землі використовувалися за призначенням, змінювати цільове призначення – отримають громади на місцях. Зараз ці повноваження знаходяться в руках держадміністрацій та Геокадастра. Після прийняття закону ні районні, ні обласні влади не повинні втручатися в земельні питання окремих громад. А за Геокадастром обіцяють залишити лише функцію ведення реєстру земельних ділянок. Також не знадобиться збирати купу довідок та інших документів, щоб вирішити питання оренди або продажу: всі дані будуть у розпорядженні місцевих громад, вони ж будуть приймати рішення щодо власності земельних ділянок. Держава буде контролювати тільки хіба що дотримання екологічного законодавства.
Однак перевіряти обґрунтованість передачі землі у власність громади не зможуть. У разі сумнівів їм доведеться звертатися в суди.
Законопроект №2095 говорить про те, що продаватися або здаватися в оренду земля буде тільки через систему електронних аукціонів «Прозорро». Він так і називається: «Про внесення змін у деякі законодавчі акти щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіції, емфітевзису) через електронні аукціони».
Сьогодні ще тривають дискусії відносно максимально допустимого розміру лота: 20 га або більше? Також обговорюється, повинні місцеві ради приймати рішення про продаж землі простою більшістю або двома третинами голосів. Чи потрібна в законі норма про те, що річний обсяг продажу землі не може перевищувати 20% наявного земельного запасу? Ці пропозиції і поправки будуть обговорюватися вже під час другого читання.
Реклама
Процес передачі державних земель місцевим радам почався кілька років тому. За даними Миколи Сольського, протягом 2018-2019 років «на місця» було передано близько 1,7 млн га земель. Згідно попередньої інвентаризації, ще належить передати громадам близько 3 млн гектарів.
Правда, як говорили представники громад – і з ними погодилися «відповідальні за землю», брали участь в обговоренні і представляли різні гілки влади, – на сьогоднішній день близько 90% тих земель, які планується передати громадам, вже здані в оренду. І за діючими орендарями залишається переважне право на оренду і викуп. Мало того, без згоди орендаря громада не має права виставити ділянку на продаж. Наскільки у такій ситуації можна говорити про право розпоряджатися одержаною землею? Втім, в якості «втіхи» представники влади відзначали, що громади зможуть підвищувати ставку оренди до рівня ринкової, за рахунок чого до бюджетів буде надходити більше коштів.
Кому залишать право на безкоштовну землю»?
Ще один законопроект, який пов’язаний з землями держвласності, буде стосуватися питань розпаювання державних земель і роздачі паїв. Цей проект має бути поданий в парламент найближчим часом. У ньому, зокрема, буде йти мова про те, яка частина земель буде віддана громадам, а яка – в приватну власність, і кому саме.
Як розповів заступник міністра економрозвитку Тарас Висоцький, в рамках приватизації належить вирішити цілий ряд завдань. По-перше, завершити інвентаризацію (це планується зробити до Нового року). По-друге, запровадити прозору систему оподаткування цих земель і довести його до рівня ринкового. По-третє, повинен бути запущений процес розпаювання цих земель. І тільки після цього буде дозволено продаж.
«Розпаювання передбачає виділення землі тим людям, які там працювали або живуть. Це не припускає розподіл землі іншим потенційним стейкхолдерам», – сказав Тарас Висоцький.
Микола Сольський, втім, уточнив, що частину паїв будуть виділені ще соціальним категоріям.
«У розпаювання йде значна частина земель держпідприємств. Кому йде? Є різні ідеї: від 40 до 60% паїв – працівникам, колишнім працівникам та соцсфері. Також в селах будуть мати квоту АТОшники. Ми з ними домовилися два тижні тому і підписали меморандум», – сказав народний депутат.
За його словами, інвентаризація земель держпідприємств вже практично завершена. Однак розпаювання земель почнеться тільки в наступному році, оскільки закон ще не прийнятий навіть у першому читанні.
Змінювати цільове призначення громади будуть на свій розсуд
Дуже важливим законопроектом в області земельної реформи називають проект № 2280 – «Про внесення змін у Земельний кодекс України та інші законодавчі акти щодо планування використання земель». Не виключено, що навколо цього законопроекту також можуть кипіти пристрасті.
Цей законопроект пропонує передати у відання місцевих громад роботу з цілим рядом містобудівної та землевпорядної документації.
Зокрема, органи місцевого самоврядування самі зможуть проводити просторове планування території як у межах свого населеного пункту, так і за його межами – в межах своїх земель. Кожна громада повинна самостійно розробити Комплексний план просторового розвитку громади (причому в електронному вигляді), який буде одночасно і землевпорядною та містобудівною документацією. В цьому плані громади зможуть на свій розсуд змінювати цільове використання землі. Наприклад, переводити землі сільгосппризначення (не придатні для обробки) в землі лісового фонду, промислового призначення тощо Цей план потрібно буде подати в Геокадастр, і все. Ніяких спеціальних рішень рай – або обладміністрацій відтепер не потрібно.
Реклама
Таке нововведення, безсумнівно, значно спростить життя керівництву громад. Однак не виключено, що повна відсутність контролю і чітких вимог може призводити до зловживань. Наприклад, в околицях Києва території під нову забудову були виведені із земель сільськогосподарського призначення і лісового фонду саме через процедуру зміни цільового призначення. Хоча вона на даний момент складна і тривала. Залишаться взагалі «зелені легені» навколо Києва, якщо процедура стане простою і швидкою – питання.
Також не передбачено ніякого втручання держави в питання встановлення меж між землями громад.
«Встановлення меж громад без яких би то не було державних органів шляхом розробки спрощеної землевпорядної документації. Єдине погодження, яке потрібно буде отримати громаді, згода суміжній громади. Ми виходимо з того, що більшість з вас самі між собою домовляться», – заявив Микола Сольський.
Після цієї його фрази по залу пробіг шумок. Почулися несміливі фрази: «Не домовимося».
«А де не домовляться – для цього є суди. Так само, як і зараз», – парирував голова земельного комітету.
Щоб уявити рівень «договороздатності» окремих громад, можна згадати, скільки років тривали конфлікти з приводу кордонів елітного селища Козин або Коцюбинського.
Крім того, як говорилося на зустрічі з представниками громад, практично в повне розпорядження місцевих властей планується передати землі водного фонду (зокрема, озера) і комунальні ліси. При цьому передбачається, що ці об’єкти можуть перестати вважатися «загальними»: і озера, й ліси можна буде здавати в оренду і навіть продавати.
«Я вважаю, що люди, які вирощують там карпа 10 років, можуть ці озера викуповувати. Якщо у них є бажання і воно збігається з вашим бажанням керівників громад», – прокоментував Микола Сольський.
На сьогоднішній день у багатьох регіонах України виникають конфлікти, пов’язані з передачею озер в оренду. У таких водоймах власники (орендарі) забороняють жителям міст, а іноді навіть навколишніх сіл, безкоштовний вилов риби та купання. На скільки скоротиться кількість загальнодоступних і безкоштовних місць відпочинку після того, як озера і ліси дозволять скуповувати – можна тільки припустити.
За визнанням Миколи Сольського, проти такого нововведення поки виступає парламентський екологічний комітет. Тим не менше це питання планується винести на голосування в кінці січня.
Крім згаданих законопроектів, «земельний пакет» увійдуть також законопроекти, зв’язані з підтримкою малого і середнього підприємництва, з зміною системи контролю за якість грунтів і цілий ряд інших.
Зазначимо, що в порядку денному парламенту на цей тиждень стоїть розгляд проекту закону «Про внесення змін у Земельний кодекс і деякі інші законодавчі акти про протидію рейдерству», на наступний – проект закону про новий порядок планування земель (згадуваний проект №2280), а також цілий ряд інших.