«Демілітаризовані зони» виявилися банальним відведенням наших військ: бойовики зміцнюються на правому березі Дінця

Причому, знову-таки очікувано, активність бойовики виявляють на двох зонах, які найбільш неприйнятні для нас — це Станиця Луганська та Петровське — Вікторівка. Цікаво, що Золоте, де противника все влаштовує — тим більше, після того, як місцеві жителі Золотого-4 відкрито підтримали ОРДЛО — зникла з інформаційного поля майже повністю. Незрозуміло, куди поділися звідти добровольці «Азова», які планували залишатися там «до переможного кінця».

• Розведення військ: помилка влади

На обох ділянках розведення бойовики застосували дві різні тактики. Станиця Луганська є єдиним пунктом пропуску на окупованій території Луганської області, так що у відкриту під прицілами камер ОБСЄ тут перебувати озброєним людям не з руки. Тому придумана фішка з фейковим СЦКК (Спільним центром з контролю і координації припинення вогню): бойовики просто оголосили себе представниками цієї структури.

Спостерігачі ОБСЄ на вихідних фіксували присутність бойовиків з пов’язками з написом «СЦКК» на ділянці біля Станиці Луганської, де йде розмінування.

Про це повідомляється в звіті СММ ОБСЄ.

Цей спільний українсько-російський орган, створений в рамках Мінських домовленостей, до грудня 2017-го був якоюсь переговорним майданчиком для оперативного вирішення питань на фронті. Проте вже два роки росіяни участь в його роботі не беруть, а «представники ЛНР» чомусь вирішили, що можуть замінити росіян. Їх повноваження українська сторона не визнає, що не заважає бойовикам з синіми пов’язками «СЦКК» як мінімум здійснювати контроль проходить трафіку людей і товарів.

Відремонтований проліт мосту

Причому якщо «влада ЛНР» раніше здійснювали контроль посередині моста — на так званій нейтральній території — то тепер вони перемістилися на умовно «українську сторону (та, що до розведення контролювалася нашими військами і за яку у серпні 2014-го пролили кров бійці 13-го чернігівського батальйону територіальної оборони). Виходить, що побудований на гроші українських платників податків міст не контролюється не тільки ніякими збройними формуваннями, але навіть ОБСЄ та українською стороною СЦКК.

• Обстановка на фронті: середина листопада 2019. Важкі втрати

Таким чином явно відкочується сценарій передачі українсько-російського кордону в рамках Мінська. Адже ніщо не завадить росіянам передати українську сторону кордону Державної прикордонної служби України, а який-небудь умовно-фейкової «прикордонній службі адміністрації Луганської області». При цьому і Європа, і навіть офіційні українські власті зроблять вигляд, що так і потрібно, як це було у випадку, наприклад, зі Станицею Луганській. Пішли ж «нова влада» на відведення військ, яке жодним чином не прописано в Мінських угодах.

Що стосується «зони розведення №3», то тут бойовики взагалі не соромляться і продовжують контролювати цю ділянку. Причому настільки нахабно, що навіть ОБСЄ було змушене в одному зі своїх денних звітів відзначити, що в зоні розведення з боку окупаційного корпусу останнім часом з’явилася нова лінія окопів. І це на тлі бодреньких репортажів українських телеканалів, в яких техніка МНС з нашого боку руйнує бліндажі і знищує окопи.

Вимушене перемир’я російська сторона використовує для активного накопичення боєприпасів, ПММ та випробування нових видів озброєння. Зокрема, на фронті в останні дні відзначена висока активність російських антиснайперских груп, які проводять польові випробування новітніх зразків.

• Односторонній відведення ВСУ поки приніс тільки втрати і деморалізацію бійців

Інакше складно пояснити загибель в ніч на 1 грудня снайперської пари спецпідрозділу СБУ «Альфа» з підполковників Дмитра і Дениса Каплунова Волочаева. За повідомленнями з фронту під час виконання бойового завдання вони були засікти технічними засобами розвідки противника на рекордному відстані 1800 метрів і накриті мінометним вогнем. До цього такі відстані вважалися недосяжними для росіян та відносно безпечними для снайперів з великокаліберними гвинтівками.

Яке завдання виконували снайпери ми дізнаємося не скоро, якщо взагалі дізнаємося. Але той факт, що посмертно і дуже швидко їм дали «Героїв України», може свідчити про виняткову важливість завдання.

• Куди насправді пішли військові Золотом і чого вони побоюються — репортаж із зони розведення

На тлі різкого посилення можливостей окупаційного корпусу на Донеччині триває планомірний розвал армії. Під виглядом «оптимізації за стандартами НАТО» нині з системи демонстративно витісняються старші офіцери, які піднялися по кар’єрних сходах при колишньому начальнику Генерального штабу Віктора Муженка.

Легендарний танкіст підполковник Євген Межевикин (Адам) не пройшов атестацію, яку провели в його військовій частині і тепер «не відповідає займаній посаді».

З останнього і найбільш яскравого — характеристика про невідповідність займаній посаді, видана в результаті атестації підполковнику Євгену Межевикину.

Варто нагадати, що це знаменитий «Адам» — танкіст, який в певні моменти сам тягнув на собі оборону Донецького аеропорту, оскільки інші екіпажі просто боялися виїжджати на взлетку. За 2014-2015 рр. на його рахунку як мінімум сім знищених російських танків, а також кілька БМП і Бтрів противника.

І ось тепер генерали від Хомчака оцінюють його рівень практичних навичок як посередній. Інакше як плювком в обличчя бойового офіцера це назвати складно. Але, на жаль, така вже установка нових-старих облич у Генштабі. Судячи з усього, там дуже поспішають до березня наступного року, коли відбудеться поділ функції начальника Генштабу і головнокомандувача, прибрати з армії всіх більш чи менш гідних бойових офіцерів старшого ланки.

До чого все це призведе нескладно здогадатися — до деградації армії, втрати поваги до неї з боку суспільства та повернення все на круги своя зразка 2014-го. І вихід на новий виток протистояння з Росією з новими кривавими жертвами та втратами територій.

Автор: Михайло ЖИРОХОВ, військовий експерт; Ділова столиця

Події та кримінал