Уродженка Тернополя: як у Польщі допомагають українським біженцям

Уродженка Тернополя Мар’яна Кріль в ефірі Українського радіо: Тернопіль розповіла, як у Польщі допомагають українським біженцям. Вона проживає у Польщі і працює там радіожурналісткою. Мар’яна була у Польщі, коли почалася повномасштабна російсько-українська війна.

За словами журналістки, вона не вірила, що в Україні буде війна. Але, зрозуміла, що це таки сталося, коли 24 лютого повідомлення про наступ Росії поширили в усіх новинних стрічках. Відтоді, розповідає Мар’яна Кріль, її життя та робота в Українській службі Польського радіо змінилися.

“Я одразу подзвонила до свого керівника і ми почали писати новини на сайт. Ми не знали, що робити, як робити? Я працюю в україномовному медіа у Польщі. До цього часу у нас була лише півгодинна передача, працювало шестеро журналістів. Але після цього дня все змінилося. Наступні декілька днів зранку я їхала на вокзал Варшави. Там просто уже були тисячі людей, я записувала їхні розповіді, приїжджала, швидко це монтувала до ефіру і потім займалася новинами та іншими речами. Це було дуже важко. Я знала, що будуть приїжджати родичі. Багатьом моїм знайомим потрібно буде шукати житло. В мене у помешканні ночувати люди з різних міст і сіл України. Так було десь три місяці. На радіо ми робили півгодинну передачу раз на день, ще готували інформацію на сайт. А зараз ефір “Української служби Польського радіо” і, як це називається, “Польське радіо для України”, має вже 10 годин. А з 17 вересня – буде 12 годин. Це є прямий ефір і це повністю продукт, скерований для українців, які приїхали до Польщі після 24 лютого. Польське радіо спільно із Міністерством культури та закордонних справ виділило на це кошти і наш робочий штат значно розширився. Приїхало багато журналістів з України, які також рятувалися від війни у Польщі і вони прийшли до нас працювати”.

Журналістка каже, що із початку війни Польща прийняла понад п’ять мільйонів українців. Їм надають житло, їжу та одяг, безкоштовний проїзд у громадському транспорті.

Мар’яна Кріль каже, що з початку повномасштабної війни Польща прийняла чи не найбільше біженців з України.

“На кордонах чи вокзалах люди пропонували житло. Потім там були рецепційні пункти, куди привозили людей з кордону і вони там реєструвалися. Це все трималося на підтримці звичайних родин, без допомоги держави. І вже потім почали приймати якісь урядові розпорядження, давати фінансову допомога тим, хто приймає. Ця допомога держави вже прийшла трошки пізніше. Майже всі ті права, які мають поляки – мають і українці, які приїхали після 24 лютого. Для українців навіть без відповідного страхування і договору про працю – усе на рівних умовах з поляками”.

Для українців Поляки організовували екскурсії музеями, курси польської мови, розваги для дітей. А ще, багато українських артистів виступали у Польщі із благодійними концертами, щоб зібрати кошти на потреби ЗСУ.

“У червні я допомагала одній родині з Тернополя, мала зустріти їх у Варшаві. Я прийшла ввечері, близько 22-ої години, але ще не приїхав автобус і я там зустріла знайомого волонтера. Це вчитель вокалу, йому 80 років. Він добре знає українську мову і після усіх своїх занять приходить на вокзал. І до третьої ночі сидить він на вокзалі та допомагає людям, які приїжджають. Разом із ним були професори Варшавської політехніки. І так від першого дня війни. Моя подруга, яка працює у Міністерстві навколишнього середовища, теж знає трохи українську мову, трохи російську. Вона їздить разом зі своїми друзями у центр для біженців біля Варшави. Вони купують одяг, різні необхідні речі, бо з цим усе важче і важче, насправді, а люди прибувають. Поляки розуміють нас, бо вони теж мають травму війни. Я знаю поляків із Любліна, які добре знають українську і працюють у сфері культури, так ось, вони повністю перелаштували свою діяльність. Ці люди не займаються організацією фестивалів чи концертів, а, наприклад, уроками польської для українців. Таке враження, що ми одна велика родина”, – розповіла Суспільному радіожурналістка.

Що відомо

Раніше Мар’яна Кріль організувала у Варшаві гаївки для українців, які знайшли прихисток у Польщі. До ведення гаївок долучили дітей з України. Захід мав назву “Великодній сніданок для українців”.

Читайте також