Україна використовує лише 10% будівельних відходів проти 91% у ЄС – експерт

Україна використовує лише 10% будівельних відходів проти 91% у ЄС – експерт 04.08.2026 16:51 Укрінформ Україна щороку накопичує десятки мільйонів тонн відходів від будівництва, знесення та руйнувань, однак повертає "в обіг" не більше 10% накопиченого.
Водночас офіційна статистика оперує суттєво меншими цифрами. Як приклад, експерт навів розбіжності у даних у довоєнний період: Держстат за 2021 рік зафіксував лише 3,7 млн т відходів від знесень, тоді як оцінка Світового банку за той самий період сягала 37,5 млн т.
Такий розрив підкреслює головну проблему галузі, на думку аналітиків, – відсутність точного обліку та прозорих даних, без яких інвестори не поспішають вкладати кошти в інфраструктуру рециклінгу.
«Щоб будувати рециклінгові станції, інвесторам потрібні чіткі регіональні цифри утворення відходів по областях і громадах для розрахунку логістики. Створювати потужності в «тумані» ніхто не буде», – зауважує Синько.
Крім того, автори Зеленої книги фіксують низку системних прогалин у регулюванні галузі: відсутність дієвого режиму сортування матеріалів під час демонтажу, відсутність зв'язку між дозволом на будівництво чи демонтаж і конкретними зобов'язаннями щодо переробки відходів, низькі ставки екологічного податку на захоронення, брак національних критеріїв припинення статусу відходів та технічних стандартів для рециклятів, а також відсутність інтеграції цифрових «ЕкоСистеми» та ЄДЕССБ.
Із низкою проблем погодилася і голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
«Сьогодні дозвіл на будівництво чи демонтаж в Україні видається без жодних зобов'язань щодо поводження з відходами, а профільний закон не передбачає ані аудиту перед знесенням, ані плану поводження з відходами на майданчику. Нині управління будівельними відходами помилково сприймають виключно як екологічну тему. Натомість без будівельного треку жодна реформа відходів не запрацює на 100%», – підкреслила вона.
Для запуску циркулярної економіки у відбудові Україні необхідно реалізувати цілий комплекс заходів. По-перше, запровадити обов'язковий селективний демонтаж та роздільне збирання за фракціями (насамперед бетону та цегли).
Читайте також: Військові та будівельні відходи в Україні можуть стати додатковий джерелом енергії – турецький експерт
Учасники дискусії також вважають за необхідне підвищити ставки екологічного податку на захоронення та заборонити захоронення тих видів ВБЗ, які підлягають переробці.
Крім того, пропонується затвердити національні критерії припинення статусу відходів та ДСТУ на використання рецикляту і встановити обов'язкові цільові показники мінімального вмісту вторинної сировини при будівництві нових об'єктів.
Як повідомлялося, від початку повномасштабного російського вторгнення Програма розвитку ООН (ПРООН) підтримала Україну в розчищенні 1 млн тонн завалів, утворених внаслідок руйнувань.
Фото: ШІ
Новини економіки
Рекомендації
Українські банки зменшили частку проблемних кредитів до мінімуму за 17 років – НБУ
У липні Україна на 48% збільшила експорт електроенергії – ExPro
Відключення світла можливі лише у разі тривалої спеки понад 35° – експерт
Через російські атаки на порти Україна може втратити до $3 мільярдів в агросекторі – Висоцький
Ще новини
Костюк переграла Себов у другому колі турніру WTA 1000 в Торонто
Сили оборони від початку повномасштабної війни знешкодили 131 важку вогнеметну систему росіян
МЗС приєднується до збору UNITED24 на реанімобілі
Світоліна і Монфіс заявилися у міксті на US Open-2026
Велогонщик Білий виступатиме за іспанську команду
