Довгий робочий день і навіть звільнення вагітних: як у Гончарука переписують Трудовий кодекс
Уряд спішно підмовила новий варіант трудового кодексу, який може бути винесений на Кабмін вже на цьому тижні, після чого його подадуть до парламенту.
Далі документ, нібито, планується прийняти за прискореною процедурою (спеціально для цього його навіть скоротили, залишивши замість більш ніж 130 статей всього 99, як того вимагає регламент).
При цьому сам законопроект поки що мало хто бачив – його немає ні на сайті МЕРТ (яке, нібито, є розробником), ні на сайті Мінсоцполітики.
«Хоча такі проекти повинні проходити громадське обговорення, яке зазвичай тривати місяць, а по-хорошому, ще й профільну експертизу», – каже голова адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець.
«Країні» вдалося знайти текст законопроекту. І після його прочитання стає зрозуміло – турбо-режим і строгу секретність влади включили не дарма. Через парламент розраховують провести ряд скандальних норм, які навряд чи сподобаються громадськості.
Наприклад, планується урізати лікарняні і переглянути відпустки, спростити процедуру звільнення людей, включаючи працівників пільгових категорій – вагітних і матерів у декретній відпустці, фахівців передпенсійного та пенсійного віку, інвалідів та ін нової трудової реальності від глави МЕРТ Тимофія Мілованова, який є головним ідеологом проекту, не знайшлося місця також профспілкам.
«По-суті, українцям пропонують трудове рабство. Нинішній трудовий кодекс і так на практиці часто не виконується. Але він є для громадян якоїсь «соломинкою», за яку у важкій ситуації можна «схопити». Тепер же забирають і її», – відзначає аналітик інституту Grouford Олексій Кущ.
У той же час виконавчий віце-президент Конфедерації профспілок Олексій Мірошниченко вважає, що чинний КЗПП «занадто соціальний» і навіть «соціалістичний». І він, нібито, пов’язує бізнес по руках, не дозволяючи розвиватися. Суворе українське трудове законодавство, за його словами, також відлякує іноземних інвесторів. Втім, Мірошниченко визнав: з ними при розробці скандального законопроекту влади теж не радилися. Не виключено, що радилися з «іноземними інвесторами», яких збираються залучити звуженням прав найманих працівників.
«Країна» розбиралася які нові умови праці влади готують українцям.
Робоча інтрига
Ідея переписати трудовий кодекс у Зе виникла вже давно. Ще у вересні глава профільного комітету з соціальних питань Галина Третьякова збирала експертні групи для роботи над новим варіантом ТК. Основний посил – наявний Трудовий кодекс, який був написаний ще в радянські часи (він датується 70-ми роками минулого століття), помітно застарів і вже не відображають реальні трудові взаємовідносини.
Насправді це не зовсім так, адже за останні роки в Трудовий кодекс були внесені сотні правок.
Втім, в певній модернізації ТК звичайно ж потребує. Наприклад, там не прописані умови роботи для фрілансерів, за договорами, такі поняття як аутсорсинг персоналу тощо
Але, крім «оновлення», у Зе планували і «спростити» ряд норм. Приміром, звучали ідеї про скорочення відпусток та лікарняних за свій рахунок, що відразу ж насторожило громадськість. Хоча самого тексту нового ТК у Третьякової так і не показали.
«Я був на круглому столі за Трудовим кодекс ще у вересні в Одесі. Там говорили про те, що, мовляв, роботодавцю складно звільняти персонал, пропонували помітно скоротити гарантії для працівників і «забути» про профспілки в питаннях регулювання трудових відносин», – розповів «Країні» адвокат Ростислав Кравець, який також є головою профспілки юристів.
Пізніше про необхідність грунтовно переписати Трудовий кодекс говорив також прем’єр-міністр Олексій Гончарук, якого обурив той факт, що в Україні простіше розлучитися, ніж звільнити найманого робітника.
Але подати свій варіант ТК у парламент профільний комітет так і не встиг. На хвилі чуток про підготовлюваний «закручуванні гайок» для українців опозиційні фракції завдали «попереджуючий удар» – було зареєстровано відразу два альтернативних законопроекти – №2410 і 2410-1, які багато в чому схожі (їх подали ОПЗЖ і «Батьківщина») і лобіюють збереження системи захисту прав працівників.
Тобто, тепер прийняти проект Третьякової без розгляду альтернативних законопроектів просто нереально. А це, як мінімум, – затягування часу.
Тому, очевидно, у Зе вирішили піти обхідним шляхом і проштовхнути новий законопроект не через профільний комітет, а через уряд, причому, максимально віддаливши його від альтернативних варіантів Трудового кодексу (зокрема, за назвою, він називається «Про працю»).
«Минулого тижня диким темпом розвивалися закулісні терки уряду Зеленського по введенню рабства в Україні. Терміново за вказівкою Зеленського, хтось Милованов ставить завдання своїм шісткам написати текст нового Трудового Кодексу (звучить як проект закону про працю). Шістки від Мілованова роблять переклад подсунутого їм у МВФ тексту. Цей текст Милованов шле в МинСоц з вимогою (від імені президента) стати офіційними авторами проекту, де в перехідних положеннях взагалі скасовують профспілки! МинСоц (до честі министрессы), прочитавши це, категорично відмовився підписувати! Тоді Милованиов вирішує, що нехай його Мінекономіки це зробить. Але! Працівник, якому дали текст… написав доповідну, в якій йшлося про те, що він не готовий ставити свій підпис під тим, що перекреслює надцять статей Конституції! Тоді Милованов дає цей текст якогось в. о. Держсекретаря Мінекономіки. Той взагалі ні в зуб ногою в цих темах. Ставить підпис і тепер вже за авторством Мінекономіки проект розсилають по міністерствам на погодження. На цей раз Минсоц нагинають і Минсоц вмиває руки… авторство ж не їх. Вони візують. Мін’юст ще певний час вирішував, як поставити підпис під тим, що суперечить Конституції. Текст Мілованова складається з 99 статей. Весь Трудовий Кодекс вони умістили в 99 статей! Де тільки в одній статті побічно згадується право на колективний захист трудових прав! У перехідних положеннях скасовують закон про профспілки», – описує на своїй сторінці в Facebook інтриги навколо нового законопроекту відомий політолог і правозахисник Михайло Чаплига.
Галина Третьякова пояснила «Країні» ситуацію: «Ми вже три місяці радимося з усіма сторонами соціального діалогу. Замість цього профспілки за домовленістю з опозиційними фракціями внести свої проекти. Уряд на цьому тижні має внести законопроекти щодо ринку праці. Будемо розглядати всі разом».
Все – за контрактом, а хто не підпише – звільнення
Новий законопроект від Кабміну офіційно ніде не опублікований. У профільних групах гуляє кілька його варіантів. І всі експерти, з якими поспілкувалася «Країна», називають «неофіційними» і дають подивитися «строго по секрету», Втім, ці версії схожі між собою, за винятком хіба що кількості статей – у парі варіантів їх 130-135, а в одному – 99. Як пояснили експерти, текст подсократить, щоб провести його в парламенті за скороченою процедурою голосування.
«У мережі з’явився проект Трудового Кодексу, нібито розробляється під керівництвом Мілованова. Якщо даний проект реальний, то Юлія Володимирівна і Петро Олексійович можуть більше не замовляти соціологію СН. Її просто не буде. Найцікавіше, ніхто не зможе чітко відповісти, навіщо дозволяти звільняти вагітних жінок, людей на лікарняному і т. д. От просто так треба, і все», – написав у своєму Telegram народний депутат від «Слуги народу» макс Бужанський.
Навіть побіжного прочитання законопроекту достатньо, щоб зрозуміти, чому його не поспішають виносити на загальний огляд.
Так, українцям по-суті пропонують перейти на роботу за трудовими договорами. Вони можу бути короткостроковими або безстроковими, з нефиксированым робочим часом, учнівські і т. д. тобто, виходить, що в Україні хочуть реалізувати американську модель, коли кожен працівник обумовлює певні умови і зарплату для себе. Роботодавець також може скільки завгодно тримати співробітника на «короткій» трудовий договір, тобто, постійно – під загрозою втрати робочого місця. Що особливо зручно, скажімо, у випадку з працівниками передпенсійного та пенсійного віку, яких можна буде у будь-який момент вставити за двері.
Строковий договір не більше ніж на п’ять років пропонується укладати з вчителями, журналістами, членами наглядових рад і топ-менеджерами компаній, а також при переведенні працівника на роботу до іншого роботодавця».
Будуть і більш короткі договори – до 2 місяців. І їх роботодавці взагалі зможуть розривати з будь-якої причини (навіть якщо вона не пов’язана з професійною), повідомивши працівника про звільнення за три дні. Точно так само просто роботодавці зможуть розривати сезонні трудові договори, фактично, без вагомих причин.
Ноу-хау від Мілованова – якісь договори з нефіксованим робочим графіком. Навантаження на спеціаліста по-суті може бути будь-якою. Норма про 8-годинному робочому дні в проекті є, але лише як орієнтир – вказано, що це «нормальна» тривалість робочого дня, але можуть бути і понаднормові. Зазначено, що відпочинок між змінами має становити не менше 12 годин, тобто, законним буде вважатися 12-годинний робочий день.
Єдине обмеження – «ненормованих» договорів у роботодавця має бути не більше 10% від загальної кількості.
Також роботодавці зможуть розривати трудові договори до закінчення терміну їх дії. Приміром, компанія зможе вказати на двері співробітнику, з яким «на підставі медичного висновку робота противопоказанна». Також не діє (або тимчасово не діє) договір, скажімо, на час навчання працівника.
У законопроект прописаний цілий список причин, які дозволять роботодавцям швидко і без зайвої тяганини звільняти людей. Одні з пунктів, приміром, це звільнення з «власної ініціативи роботодавця». Для цього не потрібно довго пояснювати причин, досить просто повідомити працівника за 15 днів (якщо до цього він працював на цьому місці до 6 місяців) або 30-90 днів (якщо стаж від півроку до 10 років). Далі в проекті слід цікаве формулювання, що «терміни попередження можуть бути замінені грошовою компенсацією», тобто, реально виставити співробітника за двері хоч в той же день, просто потрібно дати йому трохи грошей. Нагадаємо: зараз по ТК про звільнення або скорочення повинні попереджати не менше ніж за 2 місяці, а при звільненні з причин, що не залежать від працівника, йому належить подвійний посадовий оклад.
Якщо працівник відмовиться підписуватися під такими кабальними умовами, роботодавець може тільки на цій підставі розірвати договір в односторонньому порядку.
Щоб звільнити працівника «через», то шукати довго теж не доведеться. Так, досить порушення умов трудового договору більше двох разів за півроку. Однією з таких причин може бути неявка на роботу «з причини тимчасової непрацездатності», тобто, із-за тривалої хвороби (від 4 місяців). Аргумент для звільнення також – нез’явлення на роботу більше 10 днів.
Є ризики і для категорій працівників, який зараз захищені законом від звільнення. Наприклад, жінки в декреті можуть залишитися без роботи «в зв’язку з ліквідацією або реорганізацією підприємства, а за цією схемою, як розповідає Ростислав Кравець, багато підприємств і зараз проводять масові скорочення – заявляють про нібито реорганізації, змінюють назву посади і залишають людину без роботи.
Загальнодержавних свят хочуть залишити тільки 9 – 1 січня (Новий рік), 25 грудня і 7 січня (Різдво), 8 березня, 1 і 9 травня, 28 червня (День Конституції), 24 серпня (День Незалежності), 14 жовтня (День захисника України).
Трудові «рішали» замість профспілок
Окремої уваги заслуговують перехідні положення нового законопроекту. Як тільки він набуде чинності через 6 місяців після прийняття) відразу ж анулюються чинних законів – Кодекс законів про працю, «Про оплату праці», «Про відпустки» , «Про профспілки» та інші.
«Мирити» роботодавців і працівників буде якась Національна служба посередництва і примирення – державний орган, який стане «гасити» трудові конфлікти. Вона, зокрема, буде готувати якихось посередників та арбітрів, яких потім стане розсилати по «проблемних» підприємств. Про ролі, яка в процесі колективних трудових спорів відводиться профспілок, у проекті нічого не сказано.
«Працівникам замість безкоштовної правової профспілкової допомоги відразу запропонують захист у суді за гроші. Профспілки також будуть позбавлені права громадського контролю за виконанням законодавства про працю. І що важливо – профспілки позбавлять права брати участь у розробці державної політики у сфері трудових відносин, оплати праці, соціального захисту», – пояснили «Країні» у Федерації профспілок.
Але у роботодавців на цей рахунок інша думка.
«Реальних профспілок зараз немає. Це «ряджені» і їх треба виключити з ринку праці і повернути через час, коли з’являться справжні профспілки», – вважає керівник компанії «Ярослав» Олександр Барсук.
«Одна справа інформувати профспілки про якесь нововведення, а інша справа – отримати від них узгодження. Часто це буває непросто, що ускладнює роботу бізнесу», – говорить Олексій Мірошниченко.
Готуються до масових скорочень?
За словами Мірошниченка, основні зауваження до чинного в Україні трудового законодавства від іноземних партнерів та інвесторів – зайва «захищеність» працівників.
«Трудовий кодекс не повинен гальмувати розвиток бізнесу. У нас, приміром, більше десяти пільгових категорій, які мають пріоритетне право на працевлаштування. І для них компанія повинна тримати 4% робочих місць або платити штрафи. Підприємство також не може звільнити не тільки працівника передпенсійного віку, але і пенсіонера, тобто, немає можливості взяти на це місце молодого спеціаліста. Це гальмує модернізацію економіки. Зрозумійте, за цінними кадрами роботодавці самі будуть бігати. І вони готові платити, але тільки – по справі. Скажімо, оплачувати підвищення кваліфікації, навчання, а не незрозумілі штрафи за квоти для пільговиків», – говорить Мірошниченко.
За його словами, для іноземних інвесторів трудової законодавство поряд з податковим та митним входить в список пріоритетних при прийнятті рішення про відкриття бізнесу в Україні.
Хочуть «спрощень» не тільки іноземці, але й наші підприємства.
«Ми не так добре живемо, щоб забороняти понаднормові, відгулювати всі світові свята і не мати можливості вигнати нероби», – говорить Олександр Барсук.
За фактом багато комерційні компанії вже і так давно ігнорують Трудовий кодекс – є і понаднормові, і робота у вихідні і додаткові навантаження і звільнення «ні за що». Так живе по-суті більшість компаній малого та середнього бізнесу.
«Головний елемент тиску на найманих працівників там – зарплати в конверті. Роботодавець може офіційно вас і не звільняти, він просто перестане платити сіру частину окладу. І ви самі підете, так як пропаде економічний зміст роботи. Інша справа – великі підприємства, де все по-білому і по Трудовому кодексу. Не виключено, що послаблення лобіюють для себе фінансово-промислові групи, готуючись до нової економічної кризи, на хвилі якого напевно доведеться скорочувати цілу армію робітників. Але одна справа звільняти їх з виплатами чималих сум, а інша – просто поставивши перед фактом», – резюмував Олексій Кущ.