Як ключка для гольфу стала інструментом дипломатії та реабілітації ветеранів

Як ключка для гольфу стала інструментом дипломатії та реабілітації ветеранів

03.09.2025 13:26

Укрінформ

Укрінформ побував на гольф-полі, де відновлюють після травм війни і де народилася ініціатива подарувати особливу ключку Трампу

Гольф зазвичай асоціюється з елітним спортом і світськими клубами, але сьогодні він стає також інструментом реабілітації, місцем психологічного відновлення ветеранів війни та навіть дипломатичним сигналом миру. Для українських ветеранів ця гра – спосіб повернути силу, відчути себе рівними та знайти гармонію після травм війни.

У 21 сторіччі питання державної ваги можуть вирішувати на полі для гольфу або навіть за допомогою спортивного інвентаря. Президент США Дональд Трамп в одній зі своїх книг писав, що через гру в гольф він може побачити шляхетність людини. 18 серпня американський Президент отримав у подарунок ключку від українського військовослужбовця Костянтина Картавцева.

Костянтин Картавцев (зліва)

КЛЮЧКА ДЛЯ МИРУ

Костянтин Картавцев опанував гру в гольф попри важкі поранення, які призвели до втрати правої ноги. Чоловік до великої війни мав кар’єру в торгівлі та працював керівником відділу продажів на одному з херсонських підприємств у сфері харчування, утім, пішов служити з перших місяців повномасштабного нападу РФ на Україну до 95-ї бригади ДШВ.  За рік потому, у квітні 2023-го, рятуючи поранених побратимів, сам зазнав ураження ворожою міною та втратив кінцівку. Проте у грудні того ж року боєць повернувся до лав Збройних сил України, до рідної 95-ї бригади, де служить і дотепер попри ампутацію правої ноги. Під час післяопераційної реабілітації два роки тому Костянтин уперше спробував грати в гольф.

«Тут можна вдосконалювати себе безкінечно, адже меж досконалості не існує. Водночас це ще й особливий ментальний відпочинок: перед кожним ударом потрібно настільки зосередитися, що всі інші думки відходять на другий план», – розказав Картавцев у розмові з Укрінформом.

У серпні 2024 року українська збірна ветеранів уперше виступила на Міжнародному чемпіонаті з гольфу для людей з інвалідністю. Це було і перше змагання такого рівня для військовослужбовця 95-ї бригади. Протягом трьох днів він подолав 54 лунки та пройшов дистанцію близько 35 кілометрів на протезі. За результатами фінального індивідуального заліку Костянтин Картавцев увійшов до десятки найкращих гравців турніру. Тренування він поєднує зі службою в ЗСУ та вихованням трьох дітей разом із дружиною.

Олександр Кікін

Костянтин тренується на базі адаптивного спортивного клубу «Обʼєднані гольфом» у Київській області, що наразі проводить заняття з гольфу на постійній основі для півсотні українських ветеранів російсько-української війни. Ініціатива подарувати особливу ключку Президенту Трампу народилася саме тут. Для подарунка Картавцев обрав «паттер» («putter») – ключку, якою роблять фінальний удар у грі. На ній вигравіювали послання «Let’s putpeace together!» («Встановімо мир разом!»).

«Сьогодні я дарую вам свою ключку для гольфу. Не як спортсмен, а як воїн, що мріє про мир через силу», – зазначив Картавцев у відеозверненні до Трампа з проханням допомогти Україні. До слова, на подарунок Президент США теж відповів військовому відеоподякою.

У коментарі Укрінформу Картавцев пояснив: «Просто мир – це насправді капітуляція, тому українські військові зараз воюють не заради миру, а заради перемоги. Справжній і тривалий мир можливий лише з позиції сили, коли Україна буде міцною і військово, й економічно. З історії ми знаємо, що Росія завжди воювала, що з Фінляндією у складі СССР у 1939-му, що з Грузією у 2008-му. РФ не втратила своїх імперських амбіцій досі, на відміну від цивілізованого світу. Тому наразі єдиний шлях для миру в Європі – зробити Україну сильною державою, щоб бути противагою агресору й не дозволити новій війні повторитися».

АМПУТАЦІЇ НЕ Є ПЕРЕШКОДОЮ ДЛЯ ГРИ У ГОЛЬФ

Тренування в адаптивному клубі «Об’єднані гольфом» почалися навесні 2023-го, повідомила Укрінформу його керівниця Наталія Терещук.

Наталія з 2008 року працює у Всеукраїнській федерації гольфу,  яка офіційно визнана Національною спортивною федерацією – відповідний статус їй надало Міністерство молоді та спорту України, а у 2012 році, на XIV Генеральній асамблеї НОК, федерація приєдналася до числа його колективних членів.

Наприкінці 2022-го голова Федерації Олег Корбан запропонував використовувати гольф-потужності для реабілітації ветеранів. Реалізовувати ініціативу почали у травні 2023-го, тоді на гольф-поле у Київській області приїхали перші 8 ветеранів, що проходили на той час реабілітацію з однієї з обласних лікарень, зазначила Наталія Терещук.

«Ми намагалися кожному приділити увагу. І вже наступного разу вони поверталися самі. Зараз у нас постійно займаються близько 45 ветеранів. А загалом за весь період часу через наш клуб пройшло понад 800 чоловік. Хтось приїздить тільки на ознайомче заняття, а також ми проводимо майстер класи для ветеранів, які займаються іншими спортивними дисциплінами», – розповіла Терещук.

Реабілітація ветеранів через гольф – поширена міжнародна практика, зокрема американська ветеранська організація «PGA Hope» має такий багаторічний досвід. Тут почали практикувати гольф для відновлення ветеранів ще після війни у В’єтнамі.

Гольф-клуби безкоштовно надають локації, гольф-кари (машинки для пересування по гольф-полю) та ключки. Тренери, які приходять займатися з ветеранами, проводять свої заняття безкоштовно. Серед них – один із перших чемпіонів України з гольфу, тренер із 10-річним стажем Сергій Малімон. Він тренує ветеранів виключно на волонтерських засадах. У коментарі Укрінформу він підкреслив: «Це той золотий фонд, який нам потрібен. Це ті люди, які будуть робити країну кращою».

На його думку, гольф є одним із видів спорту, які можуть широко використовуватись у реабілітаційних програмах, адже наразі він тренує бійців з ампутаціями, черепно-мозковими травмами, вадами зору та іншими наслідками важких поранень, отриманих при захисті Батьківщини.

«Одного разу до нас на тренування приїхав ветеран з ампутацією руки. І тоді я сказав: «Сьогодні ти граєш із нами. У тебе немає лівої руки? Тоді сьогодні всі граємо без лівої». Спочатку хлопці здивувалися: «Як це – без лівої руки?» Але вони погодилися. І тоді цей боєць уперше за довгий час усміхнувся. Він включився у гру, відчув себе рівним серед рівних», – розказує Сергій Малімон.

Цей боєць з ампутацією лівої руки – 36-річний Віталій Матюшин із Вінниччини. Він пішов захищати Україну навесні 2023-го у складі морської піхоти. Воював як штурмовик та бойовий медик, згодом опанував управління БПЛА та здійснював розвідку й атаки на ворога. Під час виконання бойового завдання у грудні 2024-го під містом Кураховим (Донецька область) у нього поцілив ворожий FPV, що призвело до втрати руки. З того часу боєць переніс 27 операцій та наразі очікує на ще одну – остеоінтеграцію зі встановленням титанового імпланта у плечову кістку на базі Центру складного енопротезування, остеоінтеграції та біоніки.

Віталій Матюшин (праворуч)

«У мене залишилося лише 7 см плеча. Для таких високих ампутацій – це єдиний варіант протезування», – зазначив Віталій. Операцію мають провести у жовтні, а вересень ветеран планує провести на гольф-полі. Цей вид спорту він для себе відкрив лише 2 місяці тому і з того часу намагається тренуватись регулярно – принаймні 2 рази на тиждень по 5 годин. Утім, для нього це не лише спорт чи частина реабілітації, а насамперед спосіб соціалізації та місце спілкування з побратимами.

«Ми можемо тут поговорити з хлопцями, порадитись або просто поспілкуватися. До того ж ми постійно проводимо час на природі. Тут спокійно та тихо. Мені гольф частково тому й сподобався, що я люблю природу», – розповів Укрінформу Віталій Матюшин.

ГОЛЬФ – ЦЕ ТРЕНУВАННЯ БАЛАНСУ

Інший ветеран Володимир Товкіс із Кіровоградщини нещодавно відсвяткував своє 35-річчя. Він приєднався до лав Національної гвардії у 2017 році, а у вересні 2019-го під час бойових дій проти росіян та прокремлівських сепаратистів на Світлодарській дузі був поранений. Йому в голову поцілив ворожий снайпер. Куля пройшла крізь щоку лише за 5 мм під правим оком. Після поранення Володимир був у комі близько 11 днів, а коли отямився, зрозумів, що в нього відняло ліву сторону.

«Це схоже по відчуттях на наслідки інсульту. Я пролежав три місяці в ліжку. Десь через пів року для мене виготовили титанову пластину, щоб закрити ушкоджену ділянку черепа», – розказав ветеран.

«Насправді моя фізична реабілітація триває постійно. Але чим більше ми ставимо себе в складні позиції та виконуємо завдання, тим більше тіло й розум пристосовуються. Після травми людина швидко втомлюється, інколи просто робиш щось і більше не хочеш. Але тут потрібно перебороти себе і не зупинятися», – підкреслив Товкіс.

У 2023 році Володимир Товкіс узяв участь у Іграх Нескорених, у яких українська команда здобула 34 медалі. З них Володимир приніс Україні  4 найвищі нагороди (3 золота та 1 бронзу). Змагався у веслуванні на тренажерах, метанні диску та  стрільбі з лука. Стріляти з лука чоловік призвичаївся за допомогою зубів, адже наслідки поранення досі даються взнаки. Попри це не раз із того часу займав у цій дисципліні призові місця – після золота на Інвіктус Товкіс регулярно бере участь у змаганнях зі стрільби, зокрема 22 серпня став срібним призером Всеукраїнських змагань зі стрільби з лука серед ветеранів та ветеранок «Кубок воїнів 2025».

У гольф Володимир грає вже понад рік.  «Це свіже повітря і спілкування з побратимами та друзями. Загалом, це терапія для мене – тренування балансу та координації. Щоб ударити м’яч метровою палицею, потрібно добре розмахнутися, і в цьому процесі тіло вчиться тримати рівновагу і знаходити гармонію рухів», – розповів Укрінформу Товкіс.

Черкащанин Олександр Кікін у 2014 році поїхав на Донбас у зону АТО як доброволець, де брав участь у захисті Слов'янська, який у квітні того року намагались окупувати проросійські сили. Під Слов’янськом чоловік отримав мінно-вибухову травму та вогнепально-сліпе осколкове поранення, внаслідок цього Олександру ампутували ліву ногу. Утім, як ветеран розповів Укрінформу, і на вцілілій правій нозі йому було важко стояти. На думку Кікіна, зміцнити суглоби допомогла гра в гольф, яку він почав опановувати з 2017 року.

«У мене немає частини коліна (на правій нозі) і вискакувала дуже часто мала берцова кістка. Тобто верхню частину суглоба у мене зрізало осколком і пошкодило деякі сухожилля. Спершу моя нога була всього на 25% працездатна, і я зовсім не міг триматися – коліно не витримувало ваги, і я падав. Навіть п’ять хвилин простояти було важко. Але поступово я втягнувся у гру і тепер можу ходити навіть без палички», – каже ветеран.

Олександр зареєстрований як учасник у Європейській міжнародній організації для людей з інвалідністю  «Disabled Golf Association», утім часто бере участь у змаганнях зі звичайними гольфістами, зокрема брав участь у Кубку України з гольфу в серпні 2024 року, де посів 11 місце.

«Мені гольф допоміг не лише фізично, адже це ще й потужна психологічна реабілітація. Тут ти концентруєшся на грі й вчишся абстрагуватися від своїх проблем. Це хороша терапія при ПТСР або при контузіях», – підкреслив Кікін.

Фото надано спортивним адаптивним клубом «Обʼєднані гольфом»

ЗУСТРІЧ З МАЙКЛОМ ДУГЛАСОМ

У вересні 2024-го українські ветерани з клубу «Об’єднані гольфом» зустрілися з американським актором та посланцем миру ООН Майклом Дугласом під час його візиту до України.

Дуглас теж є фанатом гри у гольф. У подарунок від адаптивного клубу актор отримав картину з фотокартками з гольф-турніру серед ветеранів та ключку «Вуд».

Наразі головним викликом для того, аби в «Об’єднаних гольфом» тренувалося більше ветеранів, є брак тренерів, які готові присвятити цьому свій час. Наталія Терещук шукає спонсорів, які могли б профінансувати тренерську роботу.

«Ми могли б приймати будь-яку кількість ветеранів, розбивати їх на групи. Єдине – у нас не вистачає тренерів. До речі, деякі ветерани, які мають уже гарні навички і грають у гольф не перший рік, у майбутньому самі планують стати тренерами», – поділилася керівниця адаптивного клубу.

При цьому травми, які отримали ветерани при захисті України, зовсім не є перешкодою для гри в гольф, вважають у клубі.

 «У нашому адаптивному клубі тренуються хлопці без кінцівок, з ампутацією руки, з іншими важкими травмами, але почавши тренуватися, знаходять у собі сили продовжувати займатися та робити добрі справи, які робили в армії. Я бачу, що вони здатні на великі звершення. Головне – слухати тренера, працювати і поступово долати фізичні труднощі, при цьому враховувати індивідуальні особливості, щоб уникати нових травм», – порадив тренер Сергій Малімон.

Ветерани беруть участь і в численних змаганнях. Наразі кілька з них готуються взяти участь у Європейському турнірі з гольфу для людей з інвалідністю в Португалії.

Анна Костюченко, Київська область

Фото: Данило Антонюк

Новини спорту