Що чекає Донбас восени: думки експертів

Осінь Донбасу: чого чекати охопленому війною регіону? Де і які можуть бути позитиви, де-негативи (як в переговорному процесі, так і на законодавчому і військовому рівні)? Експерти поділилися прогнозами з інтернет-газетою»Життя”.

Політтехнолог, експерт Центру протидії інформаційним агресіям “AM&PM” Олександр Курбан зазначає, що плани Кремля по Донбасу на початок осені цього року, прості і зрозумілі.

“У районі 17-19 вересня, буде реалізовуватися геополітичне шоу під назвою «вибори до Держдуми РФ в ОРДЛО». За попередніми розрахунками, до моменту початку голосування в на окупованих районах, близько 750 тис місцевих жителів матимуть російські паспорти і 70-75% з них візьмуть участь в «голосуванні». Загальна чисельність нелегітимно проголосували, на анексованих РФ українських територіях може скласти близько 3 млн осіб (2,5 млн в Криму і близько 500 тис в ОРДЛО). За фактом, така кількість голосів може дати до десяти депутатів до Держдуми РФ. І це явно не той ефект заради якого ще в квітні 2019 варто було вводити спрощену систему отримання російських паспортів на Донбасі», – підкреслює експерт.

Він також зазначає, що логістично і, відповідно, фінансово, таке голосування представлятиме для РФ великі витрати. Як мінімум, третину всіх охоплених російським громадянством жителів Донбасу потрібно буде вивезти в Ростовську і прилеглі області для відвідування виборчих дільниць, а для інших 2/3 забезпечити надійний інтернет-трафік для онлайн голосування (реєстрація та доступ до системи «Дистанційне електронне голосування»). Знову ж простежити за явкою, проконтролювати правильність голосування.

“Праці чекають не малі. Це явно не для отримання десятка провладних депутатів. І це тільки в тому випадку, якщо Кремль хоче дотримати хоча б видимість пристойності. Влаштовувати виборчі дільниці на окупованому Донбасі, означає автоматично, навіть за російським законодавством визнати вибори не дійсними», – пояснює Олександр Курбан.

На його думку « “вільне волевиявлення” новооформлених російських громадян у другій половині вересня буде супроводжуватися псевдо терактами, що влаштовуються “українськими диверсантами”. А також нібито обстрілами українською артилерією мирних населених пунктів “молодих республік”.

“Само собою,” народна міліція ЛНР і армія ДНР» будуть здійснювати удари у відповідь по позиціях ЗСУ і підконтрольній Україні території. Власне, репетиція таких дій вже мала місце 28 серпня, коли з боку «ДНР» забороненими Мінськими угодами великими калібрами, була обстріляна Авдіївка, – нагадує експерт. – Можливо, матимуть місце ситуативний спроби силами так званих 1-го і 2-го армійських корпусів Збройних сил ОРДЛО переходу в наступи на окремих ділянках, в сірій зоні на лінії зіткнення. Одним словом, у вересні на Донбасі може бути багато шуму і стрілянини. І, на жаль, багато жертв”.

Виникає логічне запитання, для чого це Кремлю? Вигода, в плані отримання десятка депутатських мандатів, не варіант. І на самій території РФ забезпечити переконливу перемогу провладної “Єдиної Росії” не складає труднощів, підкреслює Олександр Курбан.

“Відповідь на таке питання проста і логічна, – вважає він. – Все це необхідно для продовження гібридної війни, підтримки градуса напруження російсько-українського протистояння. Буде красива картинка для російської теле – та інтернет-аудиторії. Закинуть в інформаційне поле західних країн кілька антиукраїнських наративів. Відвернуть увагу української та світової громадськості від»кримської платформи”. Піднімуть ставки в переговорах Москви з Брюсселем і Вашингтоном. Підвищать рівень міжнародного суб’єктного статусу РФ і знизять суб’єктність України. В принципі, вигоди для Кремля можна ще довго перераховувати”.

Що буде далі, після вересневих подій, передбачити складніше, вважає Олександр Курбан.

“Слідуючи улюбленій кремлівській тактиці біфуркації (поворотні точки в процесах), реакція Києва, Брюсселя і Вашингтона підкаже Москві варіанти розвитку подальших подій. Якщо Захід поведеться на російський шантаж, ситуація може заспокоїтися. Якщо реакція Заходу буде негативна, то може бути подальше загострення ситуації, – прогнозує експерт. – Багато що залежить і від того, з якими установками повернеться з США президент України і які плани він озвучить на найближчу перспективу. Якщо Зеленський отримає від Байдена, скажімо так, рекомендації на деяку нормалізацію відносин з РФ, то осінь і початок зими у нас пройдуть цілком спокійно. Втім, на це не варто розраховувати, тому що вже озвучена інформація про те, що Україні виділяють Додаткові ресурси ($60 млн) на військові потреби – для стримування активності РФ в Донбасі. А це дуже сильний подразник для Путіна. І відповідь обов’язково буде. Робити Довготривалі прогнози щодо ситуації на Донбасі в нинішніх розкладах – заняття безперспективне. Росія дотримується тактики ситуативних рішень і образу непередбачуваного опонента. Так що-стежимо за конкретними кроками. І як завжди-сподіваємося на краще, але готуємося до гіршого».

За словами експерта Українського Інституту політики Єви Антоненко, ця осінь для України Відмінна тим, що на Донбасі пішли в школу діти, які не бачили світу.

«А результати зустрічей Зеленського з Меркель і Байденом вказують, що політика по відношенню до Донбасу поки не зміниться: Німеччина і РФ як учасники мирних переговорів продовжать декларативно підштовхувати Україну до виконання «Мінська», а США і далі будуть використовувати кейс Донбасу для політичного тиску на РФ. При цьому Штати приєднуватися до Нормандського формату не планують, а українська влада продовжує неофіційно відмовлятися від виконання «Мінська» як невигідного для себе договору», – підкреслює Єва Антоненко.

Вона також зазначає, що можливість проведення референдуму щодо Донбасу залишилася на рівні травневих розмов, оскільки сама його ідея була негативно сприйнята частиною суспільства. І восени референдуму, швидше за все, не буде. Якщо ж він відбудеться пізніше, на нього з високою ймовірністю винесуть максимально Нейтральне питання – аналогічне питанням Зеленського під час місцевих виборів минулого року.

» На мирних переговорах більше не говорять про необхідність перестати стріляти, про розведення озброєння, необхідність зняття економічної блокади і т.д. переговори в таких умовах і далі продовжать використовуватися для звинувачення сторін, тиску, підвищення ставок, проте конкретні результати навряд чи будуть досягнуті”, – прогнозує експерт.

На її думку, вкрай важливими можуть виявитися результати відвідування виборів до Держдуми, на яких зможуть голосувати отримали російські паспорти жителі ОРДЛО.

“Рівень інтересу жителів непідконтрольної частини Донбасу до цих виборів стане маркером лояльності наших людей як до РФ, так і до України. А також вкаже на реальні перспективи реінтеграції. Особливо враховуючи, що в Україні у команди влади поки відсутнє обговорення програм з реінтеграції, які не сприймалися б жителями ОРДЛО як репресивні», – акцентує Єва Антоненко.

Вона також підкреслює, що в даний час спостерігається підвищення ймовірності офіційної відмови України від «Мінська».

«По-перше, на це вказує проведення Кримської платформи, адже раніше представники влади заявляли про можливість об’єднання питань Криму і ОРДЛО. А по-друге, до цього може призвести прийняття законопроекту №5844 про основи реінтеграції, який суперечить тексту «Мінська-2». Прийняття такого законопроекту може навіть призвести до військового загострення на лінії розмежування, – попереджає Єва Антоненко. – Також збільшення кількості обстрілів можна очікувати ближче до виборів в РФ».

Політолог-міжнародник Георгій Кухалейшвілі не думає, що будуть якісь кардинальні зміни.

“Немає передумов для того, щоб Росія змінювала свою тактику. А президент США Джо Байден явно не готовий посилювати тиск у вигляді санкцій. Пропозиції ж України підключити США до нормандського або мінського переговорного процесу виглядають нераціонально», – зазначає Георгій Кухалейшвілі.

Він акцентує, що при Байдені роль представника інтересів США в європейських справах, в тому числі з українського питання, взяла на себе Німеччина, яка і так бере участь в нормандському форматі.

Володимир Сєров