Уряд визначив ключові завдання для української дипломатії

Він нагадав учасникам зустрічі про домовленості в Анкарі щодо надання фінансової підтримки України з боку міжнародних партнерів на нинішній рік і закликав їх продовжити докладати зусилля для збереження рівня цих домовленостей на наступний період. А також – не забувати тримати у колі уваги повний ланцюг ухвалення рішень у країнах перебування та блокувати можливі затримки постачання зброї.

«Другий стратегічний пріоритет – максимальний швидкий рух України до членства в Європейському Союзі. Ствердно можу гарантувати, що і я, і уряд – адепти цього шляху. Ми продовжимо те, що було започатковано попередніми урядами, тому що зроблено багато. Все найкраще ми заберемо і підсилимо», – підкреслив Прем’єр-міністр.

Зі свого боку, він пообіцяв повну підтримку інтеграції до внутрішнього ринку ЄС, промислового безвізу, приєднання до платіжної системи SEPA, захист українських виробників.

Третім безумовним пріоритетом, за словами Корецького, є фінансова стійкість держави. Він зазначив, що завдяки 90 млрд євро кредиту ЄС базову потребу в зовнішньому фінансуванні на цей рік забезпечено.

«Але є додаткова потреба, яка викликана реаліями на полі бою, окремим, особливим рішенням Ставки, і це потребує додаткового фінансування. Тому зараз будемо актуалізувати бюджет до кінця 2026 року і план на 2027-й. І точно будемо потребувати підтримки дипломатичного корпусу в досягненні забезпечення цієї додаткової фінансової потреби», – підкреслив Прем’єр-міністр.

Енергетична стійкість та залізнична інфраструктура є наступною точкою докладання усіх дипломатичних зусиль для залучення партнерів.

Наразі Фонд підтримки енергетики вже акумулював понад 2 млрд євро, проте незабезпечена потреба перед зимою становить близько 650 млн євро. До того ж Україна відмовляється від відновлення застарілих радянських ТЕЦ і переходить до будівництва нової розподіленої генерації зі зменшеними викидами вуглецю, що потребує додаткового фінансування.

Окреме завдання для послів, що працюють у країнах СНД, – залучення допомоги цих країн для відновлення залізничного парку після російських атак.

Читайте також: Корецький ініціював відновлення Міжурядової українсько-молдовської комісії з питань торговельно-економічного

«П'ятий пріоритет – це економічна дипломатія, яку можна виміряти. Посол може і має бути координатором економічної команди України за кордоном. Експортна стратегія до 2030 року передбачає збільшення експорту товарів і послуг до 85 млрд дол. Безумовно, продовження війни вносить сюди корективи, але цей шлях незмінний. І внутрішня переробка, акцент на експортноорієнтовані товари є одним із головних критеріїв розвитку економіки. І це потрібно захищати і адвокатувати в світі», – підкреслив Корецький.

Тактичним викликом він назвав посилення атак з боку Росії у Чорноморському басейні, зокрема на судна, які перевозять зерно. Очільник уряду зауважив, що цей вплив можуть відчути на собі й інші держави вже у найближчий перспективі.

«Окрім загрози продовольчій безпеці, ситуація в Чорному морі точно вплине на інфляцію. Ми оцінюємо цей інфляційний тиск у близько 65 млрд дол. у річному еквіваленті в світі лише внаслідок здорожчання пшениці. Якщо ж підтягнуться ціни на всі аграрні культури, то він може сягнути і 150 млрд дол.», – сказав Корецький.

Читайте також: Модернізація закладів та безоплатне харчування школярів: уряд розподілив ₴1,6 мільярда на освіту

Як повідомлялося, минулого місяця російська армія здійснила 67 атак на об'єкти морських портів України, з початку серпня – ще п’ять. Крім того, ворог атакує цивільні судна в портах і судна, що перебували в Українському морському коридорі.

Фото: ОП

Події та кримінал