Конференція URC2025 у Римі : «Презентуємо сильні партнерства та нові проєкти»
Конференція URC2025 у Римі : «Презентуємо сильні партнерства та нові проєкти»
02.07.2025 12:15
Укрінформ
4-а Міжнародна конференція з питань відновлення України (URC2025) націлюється на проєкти комплексного відновлення громад та нові можливості державно-приватного партнерства
Незабаром в італійському Римі відбудеться четверта Конференція з питань відновлення України (URC-2025). Форум пройде 10-11 липня та продовжить серію політичних заходів високого рівня, присвячених швидкому відновленню та довгостроковій реконструкції України, що потерпає від зовнішньої агресії. Цього разу українська делегація зосередиться на представленні практичних проєктів, які вже втілюються навіть в умовах війни або ж мають високий ступінь підготовки до реалізації. Тобто, Україна не проситиме гроші під майбутнє – «красиве і невідоме», а запрошуватиме інвесторів до взаємовигідного партнерства з чіткими баченням та розрахунками. На які результати очікуємо?
ЗМІНА ПІДХОДІВ ДО ІНВЕСТИЦІЙ: ВІД «ДАЙТЕ» ДО «ВКЛАДІТЬ ТА ЗАРОБІТЬ»
За даними аналізу RDNA4 (Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення, зробленої урядом, Світовим банком, Єврокомісією та ООН), Україна впродовж наступного десятиліття потребуватиме $524 мільярдів на відновлення. Зібрати таку суму без державних та приватних інвестицій від іноземних партнерів неможливо.
Безсумнівно, після війни значна кількість масштабних технологічних проєктів приведе в Україну сотні міжнародних компаній. При цьому ми не розраховуємо на їхню допомогу як на благодійну: вони зможуть добре заробляти, інвестуючи у відновлення України. Але важливо бодай частину цього ресурсу мати вже зараз, до завершення бойових дій, – для нагального відновлення та підтримання в робочому стані критичної й соціальної інфраструктури, житлового сектору, ключових промислових об’єктів, які продовжують потерпати від ворожих атак.
На безальтернативності такого підходу наголошує в коментарі Укрінформу, розповідаючи про особливості URC-2025, віцепремʼєр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
Олексій Кулеба
«На URC2025 їдемо з чіткою метою: показати, що відновлення України – практичний процес, який триває навіть під обстрілами. Презентуємо конкретні результати, сильні партнерства та нові проєкти, до яких вже зараз можуть долучатися інвестори. Серед них – програми розвитку житла для ВПО, інфраструктурні рішення для громад, цифрові інструменти прозорості, а також приклади державно-приватного партнерства у водопостачанні, транспорті, охороні здоровʼя. Частину домовленостей буде закріплено підписанням фінансових угод та меморандумів під час самої конференції», – розповів Кулеба.
Загалом URC-2025 зосередиться на чотирьох тематичних вимірах:
1. Бізнесовий вимір: Мобілізація приватного сектору для реконструкції та економічного зростання. Для забезпечення розвитку економіки та успішної реконструкції вирішальним є приватний капітал. Тому йтиметься про врахування ризиків приватного сектору, зокрема щодо безпеки, фінансування й страхування, надмірного регулювання та ринку праці.
2. Людський вимір: Соціальне відновлення та людський капітал для майбутнього України. Відновлення залежить від мобілізації людського ресурсу, зміцнення соціальної згуртованості та забезпечення інклюзивності задля розкриття потенціалу всіх громадян у країні й за її межами, особливо жінок і молоді. Ключові виклики – зокрема, реінтеграція ВПО, біженців та ветеранів у цивільне життя.
3. Місцевий і регіональний вимір: Відновлення громад та регіонів. Місцеві та регіональні суб’єкти – ключові елементи для відбудови України з огляду на реформу децентралізації. Конференція акцентує увагу на ролі місцевого самоврядування та обласних державних адміністрацій у відновленні, забезпеченні доступу до фінансування й розвитку самоврядної спроможності.
4. Вимір ЄС: вступ до Європейського союзу та пов’язані із ним реформи. Поглиблення європейської інтеграції і перспектива приєднання до єдиного ринку сприятимуть узгодженню політик та інституцій України з європейськими стандартами, що забезпечить довгостроковий економічний та соціальний прогрес.
Якщо в Лугано, Лондоні чи Берліні (місця проведення попередніх Конференцій з питань відновлення України – Ред.) йшлося переважно про потреби, то в Римі говоритимуть про те, що вже зроблено і куди можна інвестувати зараз. Особлива увага – умовам для інвесторів, які готові працювати у прифронтових регіонах.
«Демонструватимемо також результат регіонів, де триває відновлення. Як-от, Київщина, де відновлено понад 75% зруйнованого – більше 23 тисячі об’єктів, від житла й дорожньої інфраструктури до садочків та шкіл. Важливо говорити, що це стало можливим завдяки співпраці й підтримці міжнародних партнерів. Цей досвід масштабуємо на прифронтові регіони – Херсонщину, Миколаївщину, Запоріжжя, Харківщину тощо. Запланували представлення пілотних проєктів для відновлення цих областей, з готовими умовами залучення інвестицій та конкретними гарантіями, мова зокрема й про страхування воєнних ризиків», – наголосив Олексій Кулеба.
За словами віцепремʼєра, на Конференції у Римі продемонструють також ефективність ключових вітчизняних інфраструктурних систем. Наприклад, попри постійні загрози, «Укрзалізниця» стабільно забезпечує перевезення пасажирів і вантажів – 92% потягів у середньому по Україні приходять вчасно.
А українські порти, попри колосальні ризики, експортують майже всю агропродукцію морським шляхом, практично відновивши постачання до довоєнного рівня. Якщо до повномасштабного російського вторгнення близько 94% агропродукції експортували морем, то нинішній показник – попри війну не набагато менший довоєнного – 90% від обсягів ринку.
«Це приклади системної стійкості та нашої спроможності, яка базується на професійній роботі, координації, технічній підготовці, підтримці міжнародних партнерів. Окрему увагу приділяємо сучасним інженерним та цифровим рішенням – від модульних об’єктів до діджитал-сервісів управління. Веземо кілька проєктів, які демонструють новий підхід до простору, архітектури, енергетики та мобільності в умовах післявоєнного відновлення», – розповів Олексій Кулеба.
ІНВЕСТИЦІЇ У ГРОМАДИ: ПОТРЕБА КОМПЛЕКСНОГО ВІДНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ТА ПРОМИСЛОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ
Цьогорічна Конференція з питань відновлення, як очікується, стане важливим майданчиком для залучення інвестицій в українські регіони і конкретні громади. Заявки на участь у форумі подали 283 громади, які запропонували перспективні проєкти відновлення, модернізації та розвитку.
Оцінювали заявки за кількома критеріями, з урахуванням рекомендацій ОВА, асоціацій місцевого самоврядування та міжнародних партнерів. Під час формування фінального списку також враховували географічну квоту: 40% громад представлятимуть прифронтові регіони, по 30% — центральні та західні області. Такий підхід допоможе забезпечити збалансоване представлення територій, які перебувають у різних умовах на шляху до відновлення.
Акцент цього разу робитимуть на презентації місцевих публічних інвестпроєктів з високим ступенем готовності, сформованих на підставі чинних Стратегій розвитку громад та інвестиційного профілю в цифровій екосистемі DREAM.
Поміж тих, хто повезе до Рима презентації вже втілених проєктів з постокупаційного відновлення та нових цікавих для інвестування об’єктів, – Тростянецька міська громада Сумської області.
Як розповів Укрінформу міський голова Юрій Бова, громада була в окупації 31 день – з 24 лютого по 26 березня 2022 року. За цей час ворог знищив та пошкодив 1200 об’єктів. Сума завданих громаді матеріальних збитків – майже $120 мільйонів. Окрім приблизно 900 житлових об’єктів (будинків та квартир), пошкоджено різні установи бюджетної сфери – садочки, школи, адмінбудівлі.
Юрій Бова
«Найбільше постраждала Тростянецька лікарня, яку росіяни розстрілювали з танків, артилерії, мінометів… 480 розбитих вікон, знищене обладнання, пошкоджені всі без винятку автомобілі швидкої допомоги. Крім обстрілів, окупанти розграбували більшість соціальних установ: все, що вони могли вкрасти – вивозили, що не могли – розстрілювали та руйнували. Фактично у нас не було жодного вцілілого автобуса, жодної спецмашини, жодної одиниці комунального транспорту», – пригадує Бова.
Також протягом останніх трьох років ворог не раз атакував деокуповану громаду ракетами та БПЛА. Зокрема, торік російська ракета, що вибухнула поблизу лікарні, повторно вибила понад 250 вікон, пошкодила частину спецавтомобілів, які громада отримала від гуманітарних організацій. А в одному з сільських населених пунктів ОТГ знищено будівлю старостинського округу, будинок культури, бібліотеку, пошкоджено школу, житлові й комерційні об’єкти. Вже цього року ворог кілька разів атакував промислову та аграрну інфраструктуру.
Швидше та якісніше відновлювати втрачене людьми і громадою, за словами міського голови, допомогла ретельна інвентаризація пошкодженого та зруйнованого майна й пріоритезація відновлення.
«Сформували перелік по кожній галузі, своєрідний чекліст: що нам потрібно для шкіл, що – для дитячих садочків, для лікарні, для комунального сектору. І це дало можливість говорити не абстрактно про якусь допомогу, а про конкретику: скільки громаді треба «швидких», автобусів, обладнання й інструменту для комунальних підприємств, оргтехніки, меблів і т.д. Це й допомогло нам швидше «достукатися» до друзів та партнерів як в Україні, так і за кордоном», – ділиться досвідом Юрій Бова.
Паралельно із цим в громаді розробляли проєктно-кошторисну документацію для відновлення й модернізації пошкоджених та зруйнованих об’єктів. При цьому Агентство відновлення визначило Тростянець одним із пілотних міст для втілення проєкту комплексної відбудови. Ключовим завданням було відновлення зруйнованої ворогом лікарні. Вже відбудовано з урахуванням сучасних вимог і принципу «будуй краще, ніж було» стаціонарний корпус, поліклініку, модернізують ще один корпус медзакладу. В межах програми відновили й два житлові будинки.
У Тростянці розроблено майстер-план відновлення та розвитку громади. Бова переконує, що це – сучасний новітній документ європейського рівня. А отже – передбачені ним заходи будуть зрозумілими міжнародним партнерам та визначені ним об’єкти, вірогідно, зацікавлять їх як потенційні об’єкти для інвестування.
«Ми запрошуємо представників інших країн до участі у відновленні нашого міста. В Італію веземо проєкти з відновлення, перебудови шкіл, соціальних об’єктів. Є чіткі конкретні проєкти в енергетиці, харчовій промисловості, в галузі будівельних матеріалів. Є цікава комплексна програма будівництва нового мікрорайону. Дуже гарна зручна ділянка, серйозний великий проєкт, завдяки якому можна в майбутньому забезпечити житлом до 13 тисяч мешканців, збудувати і школу, й дитсадок, і інші об’єкти. Також шукаємо партнерів для продовження відновлення концептуальних об’єктів міста (ту ж лікарню потрібно далі розвивати та розбудовувати). Можливо, бізнес захоче зробити водолікувальний центр на території лікарні, бо це потрібно для реабілітації поранених військових. Це також може бути цікавим проєктом державно-приватного партнерства», – ділиться планами Юрій Бова.
ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО: ЧІТКІ ПРАВИЛА Й ПРЕФЕРЕНЦІЇ ДЛЯ УЧАСНИКІВ
На важливості комплексного підходу до відновлення й максимального використання переваг державно-приватного партнерства (ДПП) наголошують і в Міністерстві розвитку громад та територій України.
«Наша стратегія полягає не в тому, щоб просто відновити зруйноване, а створити якісну нову сучасну, – безпечну, енергоефективну та зручну для людей, – інфраструктуру. Наприклад, прямо зараз немає змоги відбудувати зруйновану ворогом Каховську ГЕС. Натомість будуємо новий водогін, який забезпечуватиме сотні тисяч людей водою. Це швидше, безпечніше і дешевше», – пояснює в коментарі Укрінформу заступниця міністра Марина Денисюк.
Залучення доступного для України фінансового ресурсу ще й приватного капіталу дозволить реалізувати плани відновлення в найкоротші терміни. Пріоритетними, як і раніше, залишаються п’ять основних напрямів: енергетика (модернізація і децентралізація генерації, підвищення стійкості системи), житловий сектор (програма компенсації за зруйновану і пошкоджену нерухомість та будівництво нового, в тому числі муніципального житла), критична та соціальна інфраструктура (ремонт доріг, мостів, акцент на прикордонну інфраструктуру, відновлення та будівництво лікарень, шкіл, відновлення водних систем і очищення стічних вод), гуманітарне розмінування і підтримка економіки.
Марина Денисюк
«Наразі уряд працює над впровадженням реформи управління державними інвестиціями. Це велика всеосяжна реформа із залученням великої кількості стейкхолдерів. Ми говоримо тут і про місцевий, і про регіональний, і про національний рівні. Реформа – про те, як розумно, прозоро та ефективно залучати кошти інвесторів у відновлення. Кожен проєкт проходить державну оцінку, має стратегічне обґрунтування і є публічним. Відтепер лише чіткі та прозорі процедури з чіткими критеріями оцінювання і пріоритезації», – запевняє посадовиця.
Усі дані про проєкти, за словами Денисюк, відкриті й доступні в системі DREAM. Кожен інвестор може бачити проєкт, дізнатися про його ініціаторів та про стадії його реалізації.
«Громади отримують більше можливостей для просування своїх проєктів і для пошуку фінансування. Ми переходимо концептуально від «потреби» до «проєкту». Цифрові інструменти пришвидшують і спрощують відновлення, роблять його прозорим та підзвітним», – переконує заступниця міністра.
Вона нагадала про ухвалення нещодавно законопроєкту №7508, який розширює можливості
використання у процесі відновлення механізму державно-приватного партнерства і який повністю відповідає європейському законодавству.
Денисюк пояснює:
«Документ дозволяє більш ощадливо та ефективно використовувати державні ресурси. Адже вони, як і грантова допомога, обмежені. Україна має перейти до моделі, де проєкти передовсім втілюються за рахунок комерційних банків, міжнародних фінансових організацій, інструментів державно-приватного партнерства, і лише в останню чергу – за державний кошт. Громада тепер зможе втілювати проєкти без дорогих техніко-економічних обґрунтувань, достатньо буде концептуальної записки. Це стосується невеликих проєктів, як-от відбудова лікарень, садочків, будівництво доступного житла».
Новий закон, за її словами, дозволить послуговуватися інструментами державно-приватного партнерства у галузях, де раніше це було неможливим, – у медицині, транспорті, житловому будівництві, освіті, цифрових комунікаціях.
«Ми зняли бюрократичні юридичні бар’єри у понад 30 секторах. Закон дозволяє використовувати гібридну модель ДПП. Це – поєднання приватного фінансування та ресурсу міжнародних фінансових організацій. Під час воєнного стану та ще сім років після нього Кабінет Міністрів зможе застосовувати спрощену процедуру для запуску проєктів відновлення. Буде запроваджено гарантію для інвесторів, стабільність законодавства, захист інвесторів при зміні вартості чи припиненні контракту. Це – фундамент довіри до держави та ключ до приходу у відбудову приватного капіталу», – переконана Марина Денисюк.
Як очікується, на URC2025 буде підписано низку двосторонніх меморандумів про співпрацю між українськими та італійськими громадами в межах ініціативи «Побратимство через кордони». Є зацікавленість у підписанні двосторонніх меморандумів з боку згаданого вже Тростянця, а також Славутича, Трускавця, Старого Самбора, Ромнів та Бара.
«Італійська сторона опрацьовує остаточні формулювання угод», – запевнили Укрінформ у Національному конгресі українських асоціацій в Італії.
Щодо стратегічних результатів конференції, то в українській делегації сподіваються розбурхати «апетит» інвесторів до капіталовкладень у нашу країну та сформувати стійку зацікавленість українськими проєктами комплексного відновлення. Адже йдеться про обсяги у десятки, а можливо й сотні мільярдів, які матимуть величезну бізнес-віддачу.
Владислав Обух, Київ