Заяви про полонених із КНДР: президент Південної Кореї погрожує вжити заходів щодо України

Дипломатична суперечка між Сеулом і Києвом триває відтоді, як минулого місяця Президент України Володимир Зеленський повідомив на Генеральній асамблеї ООН, що Україна передала Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених, захоплених під час бойових дій на боці Росії.

Після цього Сеул звинуватив Київ у порушенні домовленості про конфіденційність передачі, укладеної для захисту військовополонених. Українські посадовці натомість заперечили існування будь-якої такої угоди.

Водночас Україна прагне врегулювати суперечку та налагодити відносини з Південною Кореєю, заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

«Я не хотів би називати це інцидентом. Скажімо, це дипломатичне непорозуміння», — сказав Сибіга журналістам під час одного із заходів, повідомили в четвер українські ЗМІ.

За даними південнокорейських ЗМІ, у п’ятницю високопоставлений представник Міністерства закордонних справ Південної Кореї повідомив журналістам, що міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хюн та Сибіга перебувають у прямому контакті та обговорюють, якої реакції очікує Сеул і що може прийняти Київ з огляду на воєнні обставини в Україні та необхідність не допустити втрати обличчя жодною зі сторін.

Суперечка виникла в чутливий для адміністрації Лі період, коли вона намагається знизити напруженість у відносинах із КНДР та водночас стикається з політичними наслідками нещодавнього інциденту з наземною міною в демілітаризованій зоні між двома Кореями.

Старший науковий співробітник Корейського інституту національного об’єднання в Сеулі Чо Хан Бум припустив, що можливі додаткові заходи можуть стосуватися підтримки, яку Південна Корея вже надає Україні, зокрема гуманітарної, фінансової допомоги та допомоги у відбудові.

Південна Корея надає Україні гуманітарну та фінансову допомогу від початку повномасштабного вторгнення Росії. У липні на полях саміту НАТО Сеул пообіцяв надати ще 100 млн дол. нелетальної допомоги.

Читайте також: КНДР збільшить засоби контратаки біля кордону з Південною Кореєю

«Однак жодна зі сторін не виграє від тривалої конфронтації», — зазначив Чо, додавши, що Південна Корея покладається на Україну в отриманні інформації, пов’язаної з військовою діяльністю Північної Кореї.

Як повідомляв Укрінформ, Офіс президента Південної Кореї висловив «глибокий жаль» у зв’язку з тим, що Україна, як стверджують у Сеулі, заперечила існування домовленості про нерозголошення інформації щодо передачі Південній Кореї двох військовополонених із КНДР.

25 вересня радник Президента України з комунікацій Дмитро Литвин написав у Фейсбуці, що домовленості про нерозголошення не було і що неправильно було б приховувати, куди потрапляють полонені. В Офісі президента на запит агентства Yonhap пояснили, що Київ оприлюднив лише сам факт передачі, не розкриваючи подробиць цього процесу.

Фото: president.go.kr

Події та кримінал