Вибух під Северодвінську стався при спробі врятувати рухнувшую в море ракету – розвідка США
ПП породило радіоактивна хмара, сліди якого через кілька днів виявили в Норвегії, відбулося не на полігоні Міноборони, а в морі — при роботах по вилученню з дна ракети, що впала в ході попередньої спроби запуску.
Вибух під Северодвінську 8 серпня, в результаті якого загинули п’ять учених «Росатому», а радіаційний фон в місті зріс у 16 разів, стався не в ході випробувань нового російського зброї, а при спробі ліквідувати наслідки попередніх невдалих випробувань, вважає американська розвідка.
ПП породило радіоактивна хмара, сліди якого через кілька днів виявили в Норвегії, відбулося не на полігоні Міноборони, а в морі — при роботах по вилученню з дна ракети, що впала в ході попередньої спроби запуску.
Про це повідомляє CNBC з посиланням на джерело, що має доступ до доповіді спецслужб.
«Це був не новий запуск снаряда, а місія з порятунку ракети, втраченої під час попереднього випробування. Був вибух на одному з суден, які брали участь в операції. Він спровокував реакцію активної зони (реактора) ракети, яка призвела до витоку радіації», — сказав джерело.
Російська ракета з ядерним двигуном «Буревісник», один з шести видів нової зброї, представленого президентом Володимиром Путіним у березні 2018 року, тестувалася п’ять разів.
Останні випробування відбулися на початку поточного року, а до цього відбулося ще чотири пуску в період з листопада 2017-го по лютий 2018-го, кожен з яких завершився невдачею, вважають спецслужби США.
Плід держпрограми озброєнь, яка коштувала бюджету 20 трильйонів рублів за 10 років, і має, за словами Путіна, необмежену дальність, ракета жодного разу не змогла подолати більше 35 км, а найкоротший політ тривав 4 секунди, зазначають джерела CNBC.
Ракета, як вважає розвідка, використовує звичайний твердопаливний двигун для зльоту і підключає ядерну силову установку на траєкторії. На етапі її включення і виникають проблеми, говорять джерела CNBC.
Якби операція з порятунку ракети пройшла успішно, вона могла б стати прообразом майбутніх аналогічних операцій, говориться в доповіді розвідки.
Міноборони, нагадаємо, спочатку заявило, що викиду шкідливих речовин в результаті НП не було, а адміністрація Севердвинска, визнала «короткочасне підвищення радіаційного фону в місті, видалила повідомлення зі свого сайту.
Проте через чотири дні про виявлення радіоактивного йоду в пробах повітря повідомило Агентство за радіації та ядерної безпеки Норвегії (DSA). Кількість радіоактивних ізотопів, викидом яких, як правило, супроводжуються аварії на промислових ядерних реакторах, було, за норвезьким даними, «дуже низьким» і не представляють загрози для здоров’я.
Через чотири дні, 19 серпня, стало відомо, що дві станції моніторингу радіації — у Дубні та Кірові — перестали передавати відомості в міжнародну мережу радіаційного та сейсмічного моніторингу. На наступний день відключилися ще дві станції — в чукотському Билибине і алтайському Залесове.
Передача цих даних є добровільною, заявив, коментуючи ситуацію, заступник голови МЗС РФ Сергій Рябков. Він підкреслив, що інцидент в Архангельській області «не повинен мати ніякого відношення до діяльності» тимчасового технічного секретаріату Організації договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (ОДВЗЯІ), яка і почала бити тривогу із-за відсутності російських даних.