Тернополянка плете прикраси, щоб допомогти підрозділу чоловіка

Тернополянка Марічка Вовчок веде щоденник, у якому записує важливі бої російсько-української війни. Вона каже, так хоче передати наступним поколінням історію, яку ми зараз творимо. Також жінка плете з бісеру борщівські силянки, які продає, а гроші відправляє підрозділу чоловіка.

Тернополянка Марічка Вовчок – волонтерка. Її чоловік Олександр Вовчок зараз воює на передовій. Марічка плете та продає прикраси з бісеру – борщівські силянки, щоб допомогти його підрозділу.

“Стара українська автентична прикраса, це копія борщівської 1930 року. Люди вже почали замовляти і багато з-за кордону, з України. Якщо чесно, я не дуже афішую, що я це роблю, бо в мене черга вже до липня”.

Одну силянку Марічка плете три дні. Потім продає її через соцмережі.

“Це дуже тішить, що зараз відроджують і розуміють, що не було шароварщини, а у нас дуже гарна була культура і гарні були прикраси, сорочки, стрій він набагато був гарніший ніж те, що нам нав’язала московська культура”.

Марічка пригадує, познайомилася з чоловіком 5 років тому на спільному заході “Правого сектору”, адже обоє там працюють. У квартирі тернополянки – сімейні світлини.

“Я часом люблю собі відео весільне переглянути. По-перше, це дуже дивно, бо навіть не уявляєш, що це було, що це реальність, бо це як з паралельного світу. Добре, що нам ще вдалося побути у мирному житті, відчути цей спокій і безтурботність, яких нам зараз так не вистачає”.

Марічка говорить, найважче чекати, поки чоловік вийде на зв’язок після бойових завдань.

“Якщо є в мережі, то вже трохи легше, написала “добраніч”, то вже можна більш-менш спати спокійно”.

Марічка зробила 24 лютого минулого року запис у сімейному щоденнику.

“Почалась війна, Сашко збирається, це була 6.45. 7.30 ми виїхали до “Дому ветерана”, сюди вже їхали наші сім’ї переселенців, Боже, бережи Україну!”.

Жінка каже, цей записник почав вести її тато з 1992 року, а вона продовжила писати в ньому від початку повномасштабної війни.

“Щоб воно передавалося, щоб наше покоління могло співпереживати і відчути ближче наскільки це були страшні часи. Щоб воно пройшло крізь роки після нас і залишилося в пам’яті нашій, наших дітей, нації, щоб це ніколи не забувалося”.

Марічка Вовчок організувала збір на авто для чоловіка.

“Жінка є опорою і підтримкою. Я намагаюсь також бути своєму чоловіку опорою. Щоб чоловіки розуміли, що їх тут чекають, що їх люблять, що їм є до кого повертатися, що ми також можемо завжди підставити своє плече. Я сказала, що може треба нову машину, бо скільки грошей йде на ту машину, що ми не можемо зремонтувати. Він сказав, що було би непогано. Я вирішала зробити якийсь збір. Дуже ціно, коли люди розуміють, що навіть найменший донат – 10, 5, чи навіть гривня – є маленькими пазликами, які складають велику картину, завдяки яким, ми можемо організувати такі збори, долучатися до війни і не забувати, що війна триває. Кожною своєю гривнею ми долучаємося до спільної перемоги, до її пришвидшення. Ворог не так воює за території, як за знищення української нації, ми маємо це розуміти і боротися для того, щоб наша нація жила, щоб продовжувати справу наших предків, які боролися вже не одне століття”.

Читайте також