У Раді зареєстрували законопроєкт про освіту мовами нацменшин країн ЄС

«Українська залишається мовою освітнього процесу. Законопроєкт не звужує її статусу і не повертає російську мову в освіту», – заявив він.

Бабак підкреслив, що ініціатива має врегулювати освітні права корінних народів України та національних меншин, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і водночас виконати важливу частину євроінтеграційних зобов’язань.

Голова освітнього комітету пояснив, що це питання давно перебуває не лише в освітній, а й у переговорній площині з Європейським Союзом, адже захист прав національних меншин є частиною зобов’язань України в межах Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС», а виконання відповідного Плану заходів – однією з умов подальшого просування України в переговорах про членство в ЄС.

Читайте також: Сибіга очікує на сесію Ради для прийняття законопроєктів щодо євроінтеграції та нацменшин

«…Останні два тижні ми разом із керівництвом ВР та колегами з парламентських комітетів, представниками Уряду доопрацьовували текст, відстоювали позицію України і вели додаткові перемовини з Європейськими партнерами та Угорщиною. І, виявляється, можна знайти розумний компроміс, на який не здатні були попередні освітні дипломати», – розповів він.

Проєкт закону передбачає, що українська була і залишається державною мовою освітнього процесу. Водночас він чіткіше визначає, як поряд із державною мовою можуть використовуватися мови корінних народів України та національних меншин, які є офіційними мовами ЄС.

«Наприклад, якщо в закладі освіти є клас, де діти навчаються угорською мовою, вони зможуть використовувати мову країни Європейського Союзу (поряд з українською) не лише під час навчання, а й у спілкуванні з учителями та іншими учасниками освітнього процесу. Українська при цьому залишається державною мовою освітнього процесу, а зміни стосуються виключно мов країн Європейського Союзу», – пояснив нардеп.

Також документом пропонується ввести поняття закладу загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини (спільноти).

Регламентується, що для того, щоб можна було претендувати на цей статус, в закладі повинно бути 50%+1 учнів, які навчаються мовою національної меншини (спільноти). Це стосується виключно мов Європейського Союзу.

«За розрахунками МОН, це потенційно 149 освітніх закладів – близько 1,2% усіх закладів загальної середньої освіти України. Тобто йдеться про дуже конкретне і доволі вузьке коло закладів, але в жодному разі не про зміну мовної моделі освіти в Україні», – додав Бабак.

Також парламентарії пропонують надати право батькам ініціювати розширення переліку предметів, які викладатимуться українською мовою. Для цього потрібна буде письмова заява батьків не менше двох третин учнів відповідного класу або групи, після чого відповідне рішення ухвалює заклад освіти.

Окрім того, для керівників окремих приватних закладів освіти пропонується змінити вимогу щодо мовного сертифіката.

Ця норма стосується дуже вузького кола керівників приватних закладів освіти, де є класи чи групи, у яких освітній процес відбувається мовою корінного народу або національної меншини, яка є офіційною мовою ЄС. Їм не потрібно буде підтверджувати рівень володіння українською мовою державним сертифікатом, поки вони залишаються на цій посаді.

За даними МОН, це стосується керівників лише 29 закладів по всій Україні.

«Ми якраз знайшли рішення, яке дозволяє забезпечити права національних меншин, не поступаючись позиціями української мови. Ми виконуємо свої зобов’язання перед громадянами України. І продовжуємо рух до членства в Європейському Союзі. Саме такий баланс ми заклали в цей законопроєкт», – резюмував він.

Очікується, що ухвалення законопроєкту матиме позитивний вплив на забезпечення права осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України та корінних народів України, на здобуття освіти з урахуванням їхніх мовних і культурних потреб.

Реалізація запропонованих змін сприятиме підвищенню якості освітнього процесу державною мовою та мовами національних меншин (спільнот) і корінних народів України, забезпеченню балансу між необхідністю належного володіння державною мовою та збереженням мовної ідентичності відповідних спільнот, а також створенню більш сприятливих умов для розвитку багатомовної освіти.

Події та кримінал