Для запуску Компенсаційної комісії для України бракує 15 ратифікацій – Точицький

За його словами, головною причиною затримки є різні внутрішні процедури погодження міжнародних документів. У деяких державах ратифікація потребує кількох парламентських етапів і може залежати від виборчого циклу.

«Наприклад, в одній зі скандинавських країн закон має пройти через два послідовні склади парламенту: спочатку його ухвалює один склад, потім відбуваються вибори, і лише після голосування нового складу документ набирає чинності. Тому необхідно враховувати не лише процедури, а й те, якою буде політична атмосфера в наступному парламенті», – пояснив Точицький.

За його словами, водночас близько десяти держав вже запевнили українську сторону, що найближчим часом завершать ратифікацію.

Він додав, що керівництво Комітетом сторін Реєстру збитків для України перейшло від Великої Британії до Швеції, тож її посол нині працює разом з Україною та іншими державами-підписантами над прискоренням ратифікацій.

Точицький також звернув увагу на дисбаланс між просуванням у роботі Реєстру збитків для України, який уже відкрив усі категорії заяв, і затримкою із завершенням створення усього компенсаційного механізму під егідою РЄ.

Читайте також: Точицький назвав ключові зрушення у створенні Спецтрибуналу

«Кількість поданих заяв не відповідає реальним масштабам збитків. Людей, які постраждали, зокрема наших співвітчизників, набагато більше. Для кожного громадянина, якому завдано шкоди, головне питання, коли буде відшкодування. Тож, звісно, люди очікують побачити хоча б першу реальну виплату. Поки цього не станеться, довіра до механізму не зростатиме», – додав він.

Як повідомлялось, міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль заявив, що Німеччина до кінця 2026 року завершить процедуру ратифікації приєднання до Міжнародної компенсаційної комісії для України та працює над якнайшвидшим створенням Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії.

Події та кримінал