Археологи виявили біля Галича залишки дерев’яної споруди і угорську срібну монету ХІІІ століття

За його словами, серед знахідок — бронзова вага, кістяна ігрова фішка, залізний ключ, стремено, колекція кованих цвяхів, натільний хрестик, декоративні накладки, фрагменти персня та підвіски.

«Особливо цінною є срібна монета угорського короля Бели IV, а також торгові пломби дорогочинського типу, які свідчать про активні торговельні зв'язки Галича із західноєвропейськими країнами», – додав Олійник.

За його словами, ці дослідження підтверджують, що ця частина княжого Галича була жвавим осередком життя.

«Саме тут у різні роки були відкриті ремісничі майстерні, житлова забудова, а також унікальний сакральний комплекс із фундаментами дерев'яного та мурованого храмів Благовіщення, плебанією і прицерковним некрополем. Історичні джерела згадують, що поселення Благовіщення існувало на цьому місці до XV століття», – зауважив Олійник.

Археологічні дослідження проводять у селі Крилос, в урочищі Церквиська (Четверки) — на північний захід від Крилоської гори, на лівому березі річки Лукви. Експедицію очолює науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Національний заповідник «Давній Галич» Олег Мельничук. До роботи долучилися студенти-практиканти історичного факультету Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Читайте також: У Дубенському замку розпочалися розкопки на двох локаціях

Бела IV – король Угорщини і Хорватії (1235—1270), герцог Штирії (1254—1258) з династії Арпадів. Брав участь у війні за австрійську спадщину. 1241 року, під час монголо-татарської навали, зазнав поразки в Битві на річці Шайо й утік у Далмацію. З 1242 року активно відбудовував країну і за 4 роки ліквідував наслідки монгольської навали, за що отримав прізвисько «другого засновника Угорщини».

Як повідомлялося, біля Галича виявили артефакти часів трипільської культури.

Фото: Володимир Олійник/Фейсбук

Новини культури